Родина Стефанчуків розпочала нову спробу рейдерства Національної академії наук

«Якщо академіки не хочуть виконувати добру волю Стефанчука, тоді будуть змушені виконувати його злу волю», - такою рік тому була реакція Наталії Кузнєцової на друге провальне голосування за надання Руслану Стефанчуку звання члена-кореспондента НАН України.

Останні роки «сім’ю» Стефанчуків-Кузнєцових переслідують невдачі у спробах підкорити собі українську науку та освіту. Після грубого рейдерського захоплення Київського регіонального центру Національної академії правових наук України академічна спільнота зрозуміла методи роботи і цілі, які ставить перед собою клан Стефанчуків-Кузнєцових – повний контроль над Національною академією наук України.

Академіки і науковці цінують свободу, в якій вони виросли, та розуміють деструктивний вплив будь-якої влади, яка хоче не допомогти, а захопити та контролювати.

Це демонструє історія захоплення Київського регіонального центру НАПрНУ. З перших днів потрапляння в керівництво Верховної Ради України у 2019 році Руслан Стефанчук почав використовувати влади і можливості адміністративного тиску для реалізації особистих інтересів. Були скандали, пов’язані з квартирою в Києві і незаконним відшкодування з державного бюджету, які надходили його тещі. Але то дрібниці, у порівнянні зі схемами, які Стефанчук разом зі своє подругою скандальною проросійською науковицею та академіком НАПрНУ Наталією Кузнєцовою організували у науковій сфері.

Київський регіональний центру був створений НАПрНУ у 1993 році та успішно виконував координаційну роль майже 30 років, поки Стефанчуки-Кузнєцови не вирішили використати його як «троянського коня» в НАН України. У січні 2021 році вони пролобіювали зміну статусу центру з координаційного органу на дослідницьку організацію. Наступний етапом у грудні 2022 року стало перейменування центру на Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАПрНУ, що фактично стало створенням нового інституту, який очолив Олексій Кот – син Наталії Кузнєцової.