«Велике будівництво» особистих статків: як Олександр Кубраков багатів на державній службі

Звідки Олександр Кубраков з’явився у топ-менеджменті країни

«Місто для людей». Як Кубраков заробив грошей на адміністративному ресурсі

Скільки майна нажив чиновник Олександр Кубраков та де його сховав

«Велике будівництво» чи «відкати» від підрядників: за рахунок чого міг збагатисись Олександр Кубраков

В липні 2025 року слідчі Державного бюро розслідувань провели обшуки у колишнього віцепрем’єр-міністра з відновлення України Олександра Кубракова. З чим до нього приходили правоохоронці — достеменно невідомо. Як повідомляли (https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/dbr-provodit-obshuki-v-eksministra-kubrakova-zmi-50528977.html) ЗМІ, Кубраков проходить у справі про шахрайство народного депутата від партії «Слуга народу» Євгена Шевченка, який, за даними слідства, виманив у підприємців 14,5 млн грн під приводом закупівлі добрив у Білорусі. У матеріалах кримінального провадження йдеться, що Кубраков міг сприяти реалізації цієї схеми.

В той же час, за інформацією джерел «Української правди», Кубраков також фігурує як викривач у справі проти скандально відомого міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого звинувачують в отриманні неправомірної вигоди від забудовників. Тим не менш, потрапити в поле зору правоохоронних органів Олександр Кубраков міг і по багатьох інших питаннях. Наприклад, через використання адміністративного ресурсу під час розбудови власного бізнесу, або ж через масштабні оборудки під час реалізації програми «Велике будівництво», чи через приховування своїх статків, оформлених на родичів. Про це і піде мова в новому розслідуванні BlackBox OSINT.

Звідки Олександр Кубраков з’явився у топ-менеджменті країни

Фактично у велику політику Кубракова привів Олександр Попов — голова Київської міської державної адміністрації часів Януковича, який у 2011 році взяв його собі в радники, надавши таким чином доступ до управлінських зв’язків у міському господарстві та інфраструктурі. До того Олександр Кубраков працював маркетологом та менеджером у «Правекс-банку», банку «Фінанси та Кредит», а потім у компанії «Київстар».

З КМДА Кубраков перебрався у Міністерство юстиції, а потім потрапив (https://ww.gmfus.org/find-experts/oleksandr-kubrakov) в «Офіс ефективного регулювання» BRDO — фінансований Євросоюзом експертно-аналітичний центр, створений з ініціативи екс-міністра економічного розвитку та торгівлі Айвараса Абромавічуса, та який фактично просто відпрацьовував грантові кошти на «імітацію реформ» в економічній сфері. Але певним чином BRDO потрапив в поле зору новообраного президента Володимира Зеленського, тож голова організації Олексій Гончарук став прем’єр-міністром України, а Кубраков разом з іншими членами BRDO Оленою Шуляк, Олексієм Оржель та Денисом Малюською потрапили до партії «Слуга народу».

Тож, з серпня по грудень 2019 року Олександр Кубраков був народним депутатом України, поки його не було призначено очільником «Укравтодору». Саме тут він отримав важелі впливу на масштабні тендери та можливість залучати «своє коло» підрядників. Тоді ж у команді прем’єра Гончарука з’явився Юрій Голик, колишній радник голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Голик просував ідею масштабного інфраструктурного оновлення, а згодом став одним із ключових кураторів президентської програми «Велике будівництво». На перетині інтересів Кубракова з «Укравтодору» та Голика з Офісу президента народився один із найбільших державних проєктів нової влади «Велике будівництво», який вони «продали» новій владі як квиток до швидкого зароблення політичних балів.

Участь у «Великому будівництві» дозволила обом — Кубракову та Голику — зміцнити свої позиції та вплив на розподіл бюджетних коштів. Але, як відомо, в результаті ця програма отримала шквал критики за непрозорі тендери, монополізацію ринку кількома компаніями — «Автомагістраль-Південь» та «Ростдорстрой» — та підозри у корупційних схемах.

Але, як це прийнято в нашій країні, за таке не карають. А навпроти, підвищують. Тож, у травні 2021 року Верховна Рада призначила Кубракова міністром інфраструктури України. Як писали (https://360ua.news/oleksandr-kubrakov-ta-jogo-korupczijna-komanda-goncharuk-solodovskyj-kramarenko-gnehm-chastyna-1/) ЗМІ, команда президента на той момент розраховувала за 3 роки реалізувати свідомо утопічний проект щодо покращення якості доріг, спираючись на експертну думку Олександра Кубракова, який, щоправда, експертом у цій галузі ніколи не був.

З початком повномасштабного вторгнення, зрозуміло, стало не до доріг, тож у грудні 2022 року колишнього маркетолога «Київстару» та радника «регіонала» Попова перевели на посаду віцепрем’єра з відновлення України. Досягши такої висоти Кубраков протримався на ній недовго: черз півтора роки, у травні 2024 року, його звільнили з цієї посади.

Ставши після цього у січні 2025 року також не на довгий час радником на громадським засадах міністра оборони України Рустема Умєрова, якого через декілька місяців звільнили, Кубраков повністю «пішов» з політики та створив собі новий проект — аналітичний центр We build Ukraine, який займається «розробкою системних рішень для відновлення й зростання України», як пише (https://www.facebook.com/share/p/1GeF4nLcWH/) Кубраков на своїй сторінці в Facebook. Колишній віцепрем’єр-міністр, як колись в BRDO, повернувся до звичної діяльності з «імітації реформ»: тепер він проводить (https://www.facebook.com/share/p/1FdmNnLmhh/) красиві круглі столи та конференції.

«Місто для людей». Як Кубраков заробив грошей на адміністративному ресурсі

Зрозуміло, що на державних посадах великих коштів не заробиш. Зарплата Олександра Кубракова в «Укравтодорі», а потім в Міністерстві інфраструктурі сягала лише біля 1 млн грн на рік. Але окрім неї чиновник декларував ще додаткові прибутки у вигляді дивідендів від різних компаній. Наприклад, у 2019 році він отримав (https://public.nazk.gov.ua/documents/4e79e4f8-5818-47d1-80ed-e6f18ec2e004) 586 тисяч 592 гривні дивідендів від трьох компаній — ТОВ «Місто для людей контактний центр Київ», ТОВ «Місто для людей розрахунковий центр» та ТОВ «Місто для людей контактний центр». У 2020 році від цих же компаній та ще від ТОВ «МДЛ Центр білінгової підтримки» він вже отримав (https://public.nazk.gov.ua/documents/785f3881-46d5-4d67-bce1-dcddf084f52d) в три рази більше — майже 1,5 млн грн.

Що це за компанії? Усі ці підприємства об’єднані в одну корпоративну групу «Місто для людей» (https://mdl.com.ua/), яка займається введенням в експлуатацію багатоповерхівок, комплексним обслуговуванням будинків, монтажем водопровідних мереж, систем опалення, прибиранням.

ТОВ «Місто для людей» було створене у 2016 році Русланом Крамаренко з часткою у 60%, Олександром Кубраковим (10%), Андрієм Пазиничем (10%) та братами Віктором і Сергієм Шкуратами (20%). Цікаво, що Руслан Крамаренко з 2007 до середини 2010 року був заступником міністра з питань ЖКГ, спочатку при Олександрі Попові, потім — при Олексію Кучеренку. А у 2010–2014 роках він працював (https://kyivvlada.com.ua/bd/dose-_kramarenko_ruslan_mihajlovich/) заступником голови Київської міської держадміністрації — знову ж таки того самого Олександра Попова, радником якого в той час був Олександр Кубраков. Віктор Шкурат, в свою чергу, до того як вступити в бізнес з Кубраковим та Крамаренком, очолював Управління житлово-комунального господарства міста Кременчук.

Саме в той час, як з’явилось «Місто для людей», в країні розпочиналась реформа в сфері ЖКГ: старі ЖЕКи замінювали на нові «обслуговуючі компанії», які брали в управління житлові будинки, якщо його співвласники не створили ОСББ. А обирати, згідно з законом, яка компанія буде обслуговувати будинки в місті, мала міська влада. Не дивно, що спочатку «Місто для людей» почало активно розвиватись, отримуючи будинки в управління саме в Кременчуці та Києві, де Крамаренко, Кубраков та Шкурат мали давні зв’язки в середовищі місцевої влади.

Іншими словами, бізнес заснували люди, які мали пряме відношення до управління містами та сферою ЖКГ. Вони могли використовувати зв’язки з розпорядниками коштів місцевих бюджетів — і це давало їм серйозний ресурс для розвитку компаній.

Пізніше компанія домовилась ще з мерами міст Одеси, Миколаєва, Запоріжжя, Маріуполя, Рівного, Луцьку, Енергодара та Дніпрорудного. Компанії групи «Місто для людей» у різних містах України неодноразово безальтернативно та без конкурсу призначалися (https://nashigroshi.org/2020/07/16/dos-ie-holova-ukravtodoru-kubrakov-oleksandr-mykolayovych/) обслуговуючою компанією. Антимонопольний комітет не раз фіксував (https://nashigroshi.org/2020/10/28/amku-vybyv-z-komunal-noho-spruta-kubrakova-kramarenka-120-tys-hryven-za-antykonkurentni-dii/) ознаки монополізації ринку й штрафував компанії групи.

За даними реєстрів, ТОВ «Місто для людей» володіє корпоративними правами 18 компаній. За останні роки активи тільки цієї фірми складали від 50 до 80 млн грн, а середній показник оборотів — близько 32 млн грн.

У 2017 році володіння ТОВ «Місто для людей» перереєстрували на литовську фірму Civinity Ukraina UAB, а в 2018-му — на Mdl House Service UAB (https://rekvizitai.vz.lt/ru/company/mdl_house_service/). За даними декларацій Кубракова, саме в останній компанії на 2019 рік він мав частку 20%. Крім цього Кубраков і Крамаренко заснували офшор Officium SW Ltd. на Британських Віргінських островах, про який Кубраков забув згадати в своїх деклараціях і на який, вірогідно, вони виводили гроші.

Коли у 2019 році Олександр Кубраков потрапив в команду нової влади і став народним депутатом від партії «Слуга народу», він не продав свої частки у бізнесі чи не передав їх в управління іншим особам, як того вимагає закон, проджовжуючи отримувати від них дивіденди. Лише у 2021 році, коли Кубракова призначили міністром інфраструктури, він продав свої корпоративні права у «Місті для людей» за ничогесеньку суму у 1,1 млн доларів США, від чого стало зрозуміло, наскільки успішним вдалось зробити бізнес на адміністративному ресурсі та домовленостях з місцевими владами: якщо частка Кубракова у 20% коштувала 1,1 млн доларів, то це може означати, що весь бізнес, побудований на корупційних зв’язках та нечесній конкуренції, можна оцінити приблизно в 5,5 млн доларів. Ну або ж, якщо ця цифра вартості приватних ЖЕКів вас дивує, то можливо вартість, за яку Кубраков продав свою частку — просто спосіб легалізації якихось інших коштів, зароблених нечесних шляхом.

Скільки майна нажив чиновник Олександр Кубраков та де його сховав

В будь-якому випадку, з великою долею вірогідності, можна стверджувати, що це було не єдиним джерелом прибутків Кубракова. Адже, підрахунок його витрат доводить — грошей в екс-віцепрем’єра було куди більше. Тільки лише згідно декларацій Олександра Кубракова, у 2021 році він витратив 283 410 доларів США на якісь консультаційні послуги, придбання цінних паперів та на освітні послуги. Ще 94 845 доларів витрат він задекларував у 2022 році — на авіаквитки і знову на освітні послуги. У 2023 році задекларовані витрати склали ще 119 444 доларів в якості прощення боргу своїм батькамє, а в 2024 році 98 438 тисяч доларів Кубраков витратив на освітні послуги для дитини та послуги з особистої охорони.

Але це — тільки задекларовані витрати. Прослідивши матеріальне становище батьків Кубракова — пенсіонерів Людмили та Миколи Кубракових, BlackBox OSINT прийшли до висновку, що колишній топ-менеджер Кабміну сховав за ними значну частину своїх прибутків. Так, Микола Кубраков у жовтні 2023 року став власником новенької Mazda CX-30, середня вартість якої становить 40 тисяч доларів США.

А от на матір екс-міністра — пенсонерку Людмилу Кубракову — у березні 2021 року був оформлений великий будинок площею 263,1 квадратний метр та земельна ділянка під ним 0,1 гектар на околиці Києва прямо у лісі у провулку Петрівському, 11. Середня вартість (https://dom.ria.com/uk/realty-prodaja-dom-kiev-petrovskiy-pereulok-32207560.html) схожого будинку з ремонтом та ділянки такої площі становить близько 738 тисяч доларів США, що разом з вищепереліченими витратами Кубракова вже набагато перевищує суму, отриману ним від продажу частки в «Місті для людей».

Однак, за даними BlackBox OSINT, у договорі купівлі-продажу даного будинку була вказана ціна всього у 53 тисячі доларів, що виглядає, м’яко кажучи, смішно — за такі гроші в Києві можна купити хіба що однокімнатну квартиру без ремонту. При цьому оціночна вартість будинку у договорі становила 166 тисяч доларів США, що в 3 рази перевищує вартість продажу. Абсурдності додає той факт, що земельна ділянка у 1000 квадратних метрів під цим будинком була придбана матір’ю Кубракова за більші гроші — 85 920 доларів США. Тож очевидно, що ціна будинку була значно занижена.

І будинок, і ділянку по такій «приємній» ціні Людмида Кубракова купила у Медведева Костянтина Августовича. Цікаво, що земельна ділянка Кубракової — це 1/2 земельної ділянки, що належить Сорочик Ірині Олександрівні — доньці такого собі Шишкіна Олександра Васильовича, який до липня 2023 року був кінцевим бенефіціаром компанії ТОВ «Нідком» із скандальною (https://nashigroshi.org/2021/09/29/yak-ne-posadyly-v-tiurmu-zastupnyka-klychka-pro-iakoho-bakhmatov-zniav-koruptsiynyy-siuzhet/) репутацією та досить активною присутністю в державник закупівлях, з великими контрактами на суму понад 2,64 млрд грн і високими оборотами. Так от особистий мобільний номер Олександра Шишкін в додатку Getcontact асоційований з рядом підписів телефонних абонентів, серед яких, по-перше, є такий — «Александр Пом. Медведева», що вказує на те, що Шишкін працював на Костянтина Медведева, що продав ділянку Кубраковій, а, по-друге, такі: «Онур Олександр Васильович», «Олександр Онур Шишкін», «Шишкін Саша Онур».

Група компаній Onur — один з фаворитів (https://nashigroshi.org/2020/04/22/kryminal-ne-dos-ie-lideriv-karteliu-onur-konstruktsion-i-onur-taakhut/) програми «Велике будівництво», що увійшла (https://nashigroshi.org/2020/04/22/kryminal-ne-dos-ie-lideriv-karteliu-onur-konstruktsion-i-onur-taakhut/) до числа обраних фірм, що в період з 2017 по 2020 рік виграла підряди на суму аж 37,62 млрд грн. ТОВ «Нідком», яким володів Шишкін, тричі за 2021 рік виступало конкурентом ТОВ «Спис Україна» у аукціонах (https://nashigroshi.org/2021/09/23/derzhheonadra-prodaly-onur-dva-rodovyshcha-kaolinu-zi-spysku-pobazhan-turkiv/) Дежгеонадр з продажу спецдозволів на родовище золота та двох родовищ каоліну. Кожного разу фірма Шишкіна імітувала конкуренцію, переможцем ставало «Спис Україна», яке належить власникам тієї ж турецької групи «Onur».

Ми знайшли ще ряд витрат родини Кубракова за останній час, що вказують на цікаві обставини. Згідно інформації з декларацій Кубракова за 2021 та 2022 рік, він орендував в той час величезну квартиру площею 290,2 квадратних метрів в елітному ЖК «Парк Стоун». Орендодавцем зазначена Комлєва Олена Юріївна, яка є ніким іншим, як сестрою Юрія Голика — партнера Кубракова по «Великому будівництву». Разом з Голиком вона є засновницею і кінцевим бенефіціаром ТОВ «Сучасні Медіа Технології» та ТОВ «77 онлайн медіа».

Вартість оренди квартири Кубраков в деклараціях не вказав. Однак середня вартість оренди такої квартири за 2021 рік була близько 43 200 доларів США за рік, в 2022 році – 51 600 доларів США. Середня вартість (https://dom.ria.com/uk/realty-prodaja-kvartira-kiev-obolon-vladimira-ivasyuka-prospekt-33310278.html) такої квартири з ремонтом коштує на рівні 2900 доларів США за квадратний метр, тобто близько 841 тисяч доларів США. Одне з двох: або родина Кубракова користувалась квартирою сестри Голка безкоштовно, що є порушенням антикорупційного законодавства і фактично є хабарем, або ж таким чином Кубраков легалізував свої кошти через квартиру, зареєструвавши її на сестру Голика, що вочевидь підтверджує ще раз тісні зв’язки Кубракова та Голика.

Крім того, в той час дружина міністра Ірина Кубракова, згідно декларацій, орендувала авто BMW X7 XDrive 30D 2021 року випуску, що з грудня 2021 року належить Плотко Максиму Олександровичу. Як встановили BlackBox OSINT, 30 вересня 2020 року Олександр Кубраков видавав довіреність Максиму Плотко на користування своїм автомобілем BMW X4. Саме на цьому автомобілі, що належить Кубракову з 2018 року, Плотко двічі порушував ПДР у 2024 та 2025 роках, що доводить, що Максим Плотко скоріш за все є водієм Кубракова, на якого він оформив придбане у 2021 році авто, вартість якого становить близько 140 тисяч доларів США.

Виходить, що Кубраков за час своєї державної служби нажив майна на близько 1,7 млн доларів США, і фактично все — приховав за близьким оточенням. І зрозміло, чому приховував. Бо разом з його задекларованими витратами за останні роки це виходить сума у майже 2,5 млн доларів, що значно перевищує всі його офіційні доходи. Тож звідки нелегальні гроші?

«Велике будівництво» чи «відкати» від підрядників: за рахунок чого міг збагатисись Олександр Кубраков

Вірогідно, що непогано заробити Олександру Кубракову вдалось разом з Юрієм Голиком на програмі «Велике будівництво», яка мала стати символом інфраструктурного прориву України, а натомість перетворилася на ілюстрацію того, як адміністративний ресурс і непрозорі схеми дозволяють кільком компаніям монополізувати державні замовлення на мільярди гривень.

Основними переможцями тендерів у рамках «Великого будівництва» ставали (https://nashigroshi.org/2020/05/22/avtomahistral-pivden-i-rostdorstroy-vkotre-bez-torhiv-rozihraly-800-mil-yoniv-z-zavyshchenymy-tsinamy-u-koshtorysi/) одні й ті самі компанії: «Автомагістраль-Південь», «Ростдорстрой» та кілька афілійованих з ними структур. Конкуренція у торгах існувала лише на папері — різниця між пропозиціями учасників інколи становила буквально кілька гривень. Наприклад, 2 грн. Це — класична ознака картельної змови, коли учасники заздалегідь домовляються про умови й лише імітують боротьбу за контракт.

Малим та середнім компаніям доступ до ринку фактично закрили. Журналісти неодноразово писали, що система працювала так, аби залишити у грі лише обраних гравців, яким надавали навіть непрофільні для них підряди. Так компанії, які спеціалізуються на прокладанні доріг і асфальтуванні трас, раптом почали отримувати замовлення (https://nbuviap.gov.ua/images/informaciyni_vidanya/diyalnist_prezidenta_ukr/2022/2022_Vyp_7.pdf) на будівництво модульних містечок для переселенців. Тож не компетентність визначала переможця, а близькість до тих, хто приймав рішення.

А рішення приймали Кубраков та Голик, який взагалі не займав жодної офіційної посади в Кабміні чи «Укравтодорі», а був радше «сірим кардиналом» (https://bihus.info/v-noyabre-zaberesh-dengy-v-telefoni-ideologa-velykogo-budivnycztva-znajshlasya-perepyska-z-pidryadnykom-yakyj-natenderyv-na-4-milyardy/) проекту. ЗМІ неодноразово оприлюднували данні про те, як він активно впливав на вибір підрядників і розподіл коштів, а журналісти прямо пов’язували його з лобіюванням інтересів конкретних компаній.

Попри численні публікації в ЗМІ та журналістські розслідування, НАБУ та ДБР довго не демонстрували жодної активності. Лише у 2023–2025 роках з’явилися (https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/dbr-provodit-obshuki-v-eksministra-kubrakova-zmi-50528977.html) перші кримінальні провадження та обшуки, у тому числі пов’язані з Кубраковим. Вірогідно, через це Олександра Кубракова поступово і «прибрали» з урядової «верхівки».

Тим не менш, можливо, не тільки цим міг збагачуватись Олександр Кубраков. Наприклад, у 2024 році голова громадської організації «НОН-СТОП» домагався (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121624224) відкриття кримінального провадження за фактом привласнення посадовими особами міжнародної допомоги від міжнародних організацій та країн-партнерів. За його даними, Кубраков разом з іншими міністрами вимагали «відкати» від підрядників, зокрема від ТОВ «ГК «Автострада», які отримували підряди на роботи щодо захисту критично важливих об’єктів енергетичної інфраструктури України від атак російськох армії.

Де б Олександр Кубраков не отримав гроші на особисте збагачення, очевидно одне — кількість майна та образ життя колишнього високопосадовця точно мають привернути увагу правоохоронців.