У світі дедалі активніше використовують технології штучного дощу для боротьби з посухою та нестачею води. У деяких країнах літаки спеціально “засівають” хмари реагентами, щоб викликати опади.
Про це повідомляє “Телеграф”.
Штучний дощ — це технологія втручання у природні процеси, коли в хмари додають спеціальні речовини для прискорення утворення опадів.
Для цього використовують бактерії типу Pseudomonas syringae або хімічні реагенти, зокрема йодид срібла та сульфати металів. Вони допомагають краплям води швидше конденсуватися та випадати у вигляді дощу.
Найактивніше технологію cloud seeding застосовують у країнах Перської затоки — ОАЕ, Саудівській Аравії та Кувейті.
Там літаки регулярно розпорошують реагенти у хмарах для збільшення кількості опадів у посушливих регіонах.
До використання штучного дощу нещодавно приєднався й Казахстан.
Проєкт реалізують разом із Національним центром метеорології ОАЕ, а головна мета — покращення водопостачання понад 911 тисяч гектарів сільськогосподарських земель.
Одні з найбільших програм зі штучних опадів працюють у Китаї та США.
У Китаї такі операції охоплюють понад половину території країни, а в американських штатах технологію використовують як для збільшення снігу в горах, так і для боротьби з градом над полями.
Всесвітня метеорологічна організація також повідомляє про подібні програми в Канаді, Японії, Південній Кореї, Марокко, Німеччині та інших країнах.
В Україні технологію штучних дощів поки не застосовують масштабно.
Водночас через часті посухи, особливо на півдні та в степових регіонах, така система могла б стати додатковим інструментом для аграріїв.
Однак експерти наголошують, що штучний дощ має свої обмеження — він не працює без хмар, не гарантує результату та потребує великих витрат на літаки, реагенти й метеоспостереження.
Зараз в Україні найчастіше використовують інші методи боротьби з посухою — краплинне зрошення, дощувальні системи та “розумний” автоматичний полив.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Як у світі викликають штучний дощ і чи потрібно це Україні". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: Експерт.