День "перемоги" і Путін на роздоріжжі

Вперше з 2007 року парад 9 травня в Москві відбудеться без військової техніки.

Це надзвичайно важливий момент, зокрема з точки зору розвитку подій на фронті.

Спробую пояснити.Війна РФ проти України, незважаючи на тривалість, більшу за "Велику Вітчизняну", все ж була, скоріше, фоновим процесом для громадян Росії.

Вони її не особливо відчували до 2025 року.

Та й у 2025-початку 2026 року мала місце, скоріше, фінансова проблема (відсотки за кредитами, стиснення споживчого ринку).

Тема втрат була не такою гострою, з огляду на "найм за гроші" – для "середньостатистичного росіянина" загиблий "сам пішов".

А виплати "трунових" були вчасно і виводили сім’ї на інший рівень доходів.

З багатьма не надовго, але все ж.Спроби швидкого завершення, використовуючи сприятливу для РФ активність Трампа і його мотивацію "розвивати відносини з Москвою", поки що безрезультатні.

І якщо не вийде завершити війну за "американським сценарієм", то наступні рамки створюватимуть не тільки США, але й ЄС+КНР.

Не факт, що вони будуть настільки прийнятні для Росії, але участь Китаю змусить піти на домовленості.Відео дняВійна в Затоці дала Кремлю додаткові 3-4 місяці – перша зустріч Трампа і Сі відбудеться в середині травня, а не 1-4 квітня, як планувалося.

Та й ключове питання світового порядку денного для них сьогодні – Іран.Але до кінця осені, до візиту Сі до США, бачення того, як завершити російсько-українську війну, може сформуватися.

Тобто у Путіна є час, умовно, до листопада.

Щоб продемонструвати "успіхи".Однак на фронті для нього не все так чудово.

ЗС РФ просуваються, але вкрай повільно.

Це не можна назвати ані переломом у війні, ані, тим більше, масштабним успіхом.

Бачення того, як домогтися змін, окрім збільшення кількості людей на фронті, немає.

Але ресурс найму зменшився.

Потрібна мобілізація.У 2026 році, 20 вересня, в єдиний день голосування відбудуться вибори до Держдуми, вибори 10 глав суб'єктів федерації (поки що, думаю, у травні-червні будуть нові відставки і число зросте до 14-15), включаючи "главу Чеченської республіки".

А також вибори законодавчих зборів (парламентів) у 39 суб'єктах федерації, включаючи Московську, Тюменську, Нижньогородську, Новгородську та Свердловську області та Санкт-Петербург.

Одним словом, наймасштабніша виборча кампанія за останні 10 років.Ситуація з виборами вже ускладнюється тим, що громадяни РФ вперше з 2022 року масово відчують, що таке війна.

По-перше, дрони долітають уже далеко.

Це видно, це помітно, це страшно.І якщо Бєлгород можна було уявити як "локальну проблему" і створити історію про "всенародну допомогу" одному регіону, то розширення географії успішних ударів вже не приховаєш.

Усть-Луга видно жителям Ленінградської області, Єкатеринбург і Урал – шок для місцевих.

Туапсе – більше ніж порт і НПЗ.

Це курортний сезон – "моречко", якого у 2026 році не буде...На це накладаються побутові проблеми (і історія з Бонею, на мій погляд, була не проявом "голосу народу", а спробою виміряти "температуру в лікарні" навесні, щоб влітку вжити заходів)...

І все це створює проблемний фон для виборів.

Відсутність історії успіхів на фронті лише погіршить ситуацію.Повертаємося до питань мобілізації.

З огляду на "рік великих виборів", проводити її влітку – ризиковано.

Проводити восени, можливо, безглуздо.

Адже можуть уже складатися нові контури заморожування війни з точки зору ключових геополітичних центрів.

Просто не встигнеш домогтися ефекту на фронті.І ось тут підходимо до головного.

Залишити ситуацію без швидких рішень для Путіна рівнозначно створенню проблем для системи влади і себе особисто.

Не критичних на даному етапі, але вкрай болючих.Адже, з одного боку, будуть незадоволені – ті, хто "війни не помічав".

З іншого – праві імперці (ті самі військові кореспонденти та їхня аудиторія), на яких розраховує Путін, але яких так і не поставили під повний контроль.Вихід із проблеми може бути у вигляді старого анекдоту: не можеш побороти проблему, очоли її.

У випадку з РФ – зіграти на страху і все ж перевести російсько-українську війну в категорію пропагандистського штампу "народна війна".

Тобто, нагнати трохи більше страху, посилити пропаганду через ЗМІ і продемонструвати готовність "жертвувати" і "жертви народу заради Перемоги".

Тут мобілізація, навпаки, може стати фактором, що додає балів владі: страшно, значить ми йдемо на непопулярні заходи заради того, щоб це швидко закінчилося.Такий крок вкрай ризикований, оскільки не вирішує проблему, а лише відкладає її, даючи посилення політичних позицій, максимум, на рік.

Але Путіну більше й не треба.

Адже до кінця 2026 року може скластися консенсус глобальних гравців щодо того, що цю війну час заморожувати.Тому я буду уважно стежити за ключовими тезами пропагандистів, кремлівських чиновників, та й самого Путіна в перші травневі дні.

Це – час прийняття рішення.

Якщо грати на страху перед мобілізацією, то початок процесу має бути покладено в період з 7-8 по 14-15 травня.Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН.

Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись

за посиланням