Жителя затопленого польського міста Клодзько, прихистити українка, якій він допоміг на початку війни

Жителя затопленого польського міста Клодзько, прихистити українка, якій він допоміг на початку війни

29-річний мешканець Клодзько (Нижньосілезьке воєводство) Рафал Коваль у суботу рятувався від повені. На допомогу йому прийшла українка Наталія, яку чоловік прихистив у себе після початку повномасштабної війни.

«Вона врятувала мене», — каже він.

Ще в п’ятницю, 13 вересня, Коваль був у гарному настрої. Попередження про майбутні зливи його не надто турбували, а песимістичні прогнози в пресі здавалися йому перебільшеними. Страх він відчув у суботу, коли Клодзько вже почало затоплювати, і велика хвиля наближалася. Він виглянув з вікна своєї квартири на другому поверсі і подумав, що вода не дістане до нього.

Проте, Рафал обдумав слова своєї літньої сусідки з першого поверху, яка пригадала, як у 1997 році (під час так званої «Повені тисячоліття») рівень води в її квартирі сягнув стелі. Вона повідомила, що не збирається переживати це знову і перебралася до родичів у верхню частину міста.

Чоловік вважав, що хвиля його не затопить, але, можливо, ізолює від зовнішнього світу. Краще було знайти укриття в іншому місці, але куди їхати? У цей момент Наталія зателефонувала йому — він допоміг їй на початку війни в Україні. Вона живе у Вроцлаві, за сто кілометрів від Клодзко. Наталія запросила Рафала до себе, і він погодився.

Коваль планував повернутися додому вранці в неділю. Він ще не знав, що рівень води в річці Ниса-Клодзька підніметься на 1,5 метра вище, ніж у 1997 році.

41-річна Наталія родом із Харкова. У лютому 2022 року вона разом із двома дітьми втекла з України до Польщі. Сім’я опинилася в Клодзько у Рафала і залишилася у нього на чотири місяці. Пізніше Наталія поїхала до Вроцлава, де влаштувалася кухарем у ресторан. Вона підтримувала зв’язок із Рафалом.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

«Ми ніколи не забудемо, як він нам допоміг, — каже Наталія. — Тому, коли я дізналася, що повінь наближається до Клодзько, я одразу взялася за телефон».

У понеділок Коваль повернувся до Клодзько. У його квартирі все в порядку, але сусідка знизу втратила все. Ввечері того ж дня Рафал знову вирушив до Наталії. Він відчував страх, бо тепер і Вроцлав готується до приходу хвилі. «Не знаю чому, але Наталії не страшно. Можливо, війна зробила її стійкішою?» — розмірковує чоловік.