Телеканал «Рада» не володіє власним обладнанням для створення контенту, тому контракти передавали компанії Тимошенка

Телеканал «Рада» не володіє власним обладнанням для створення контенту, тому контракти передавали компанії Тимошенка

Компанія “Кінокіт”, пов’язана з колишнім заступником голови ОП Кирилом Тимошенком, отримала підряди на 276 млн гривень на виготовлення контенту для телеканалу «Рада», оскільки телеканал не володіє технікою для самостійного створення контенту.

Про це повідомляє аудит Рахункової палати, який охоплює період роботи ВР з 2020 по 2023 рік включно.

Аудитори зазначили, що перевіряли фактичний стан майна державних підприємств та установ, які забезпечують діяльність Верховної Ради. Також вони оцінювали ефективність управління цим майном і процес проведення закупівель.

У 2020–2023 роках з бюджету було витрачено 1,5 млрд гривень (16,6% від усіх витрат ВРУ) на придбання та утримання майна, яке належить державним підприємствам та установам, що забезпечують роботу парламенту.

Під час аналізу Рахункова палата виявила, що значна частина обладнання державного підприємства телеканалу “Рада” застаріла і потребує заміни. Через відсутність сучасного обладнання парламентський телеканал уклав договори на виробництво медіапродукту з ТОВ “Кінокіт” на суму 276 млн гривень.

ЗМІ пов’язують цю компанію з ексзаступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком, який зараз є радником міністра оборони Рустема Умєрова. Засновницею і власницею “Кінокіт” є випускниця “Української кіношколи” Юлія Дроздова. Цю школу, як раніше повідомляли журналісти, заснувала дружина Кирила Тимошенка Альона.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

У 2014 році перший власник “Кінокіт” Григорій Зінченко разом з Кирилом Тимошенком брали участь у зйомках інавгурації президента Петра Порошенка. Цей захід тоді транслювала компанія “Гудмедіа”, яка на той момент належала Тимошенку.

Аудитори зазначили, що наразі не існує типового положення про організацію мистецьких конкурсів, які б регулювали процедуру проведення закупівель для виробництва контенту телеканалом “Рада”. У зв’язку з цим державне підприємство використовує свої положення і може проводити закупівлю навіть з одним учасником, через що “Кінокіт” міг отримати частину підрядів без конкуренції.

Після публікації матеріалу Руху ЧЕСНО в Апараті ВРУ повідомили, що порушень під час конкурсів не було. Вони зазначають, що у звіті Рахункової палати йдеться про те, що мистецькі конкурси проводилися телеканалом «Рада» на підставі затверджених ним положень, відповідно до яких конкурси проводилися за умови не менше одного учасника, а оголошення про проведення таких конкурсів були оприлюднені на сайті телеканалу. В Апараті також повідомили, що на мистецький конкурс у 2022 та 2023 роках було подано кілька пропозицій від учасників.

“Таким чином, переможця мистецького конкурсу обрано телеканалом «Рада» на конкурсній основі відкрито та прозоро, з попереднім публікуванням оголошень про конкурс та його умови”, — заявляють в Апараті.

Аудитори також повідомили, що у 2021–2022 роках телеканал “Рада” надавав своє майно у безоплатне користування. Подібна ситуація була з ДКП “Їдальня”, підпорядкованим Управлінню справами Апарату ВРУ, у 2020–2023 роках. За підрахунками аудиторів Рахункової палати, це спричинило збитки для держави у розмірі 4,8 млн гривень.

Ці два держпідприємства також здійснювали порушення під час проведення закупівель товарів та послуг. Так, ДКП “Їдальня” протягом 2020–2021 років уклало угоди на 16,6 млн гривень без використання системи Prozorro, а телеканал “Рада” не оприлюднив звіти про виконання завершених договорів на суму 22,9 млн гривень, що є порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Після публікації матеріалу Руху ЧЕСНО в Апараті ВРУ повідомили, що згідно зі звітом Рахункової палати, згадані звіти про виконання договорів на суму 22,9 млн грн були оприлюднені, але із затримкою щодо визначеного терміну. Там наголосили, що несвоєчасне оприлюднення інформації “не призвело до жодних фінансових порушень або їх наслідків”.

Аудит також показав, що підприємства та установи, які забезпечують роботу ВРУ, не володіють речовими правами на 33 об’єкти нерухомості, що становить 4,5% від загальної кількості будівель і споруд. Втім аудитори зазначили, що державні органи вирішують цю проблему, і ця цифра зменшується.

Окрім будівель, за словами аудиторів, існують проблеми із земельними ділянками. Зокрема, підприємства та установи, які забезпечують роботу парламенту, не мають документів на право постійного користування чотирма земельними ділянками — 7,8% від загальної кількості ділянок, що перебувають на балансі підприємств. Загальна площа цих земель становить 126 тис. квадратних метрів.

Аудитори вказують, що у держави відсутні документи на ділянку, де розташована база відпочинку “Пуща-Водиця”. Відповідальні за це майно держоргани подавали всі необхідні документи для отримання права користування, але Київська міська рада не виносить це питання на розгляд.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО повідомляв, що близько половини українців вважають єдиний телемарафон неактуальним. Нейтральне ставлення до нього мають близько 16% громадян, ще 15% не мають відповіді. Лише 17% українців вважають, що телемарафон не втратив актуальності.

Рівень підтримки телемарафону серед громадян знизився у порівнянні з минулою хвилею соціологічного дослідження, проведеного у грудні 2023 року. Тоді його вважали актуальним на 5% більше опитаних, аніж зараз. Нейтральне ставлення до актуальності телемарафону тоді мали на 5% більше громадян.