Горілчаний магнат Євген Черняк, підозрюваний у пособництві ворогу, вів бізнес у Росії, - рішення Верховного Суду

Горілчаний магнат Євген Черняк, підозрюваний у пособництві ворогу, вів бізнес у Росії, - рішення Верховного Суду

Запорізький мультимільйонер, власник горілчаних брендів «Хортиця», «Мороша» та інших Євген Черняк один із небагатьох публічних бізнесменів, хто не лише спробував «всидіти на двох стільцях», а й платив податки не лише в Україні, Росії, а ще й у т. зв. «республіках» «Л/ДНР».

Але не довго музика грала: на початку липня 2023 року російські силовики заявили, що розкрили «організовану злочинну групу» - начебто колишніх співробітників заводів Черняка на території РФ, які, попри війну, й далі продовжували працювати та відправляти кошти своєму патрону. З них він, як ідеться у заяві Слідчого комітету Росії, перерахував 5,5 млн доларів на підтримку ЗСУ.

Для України це звучить як «ідеальне» звинувачення, хоча насправді не все так просто: водночас, поки кошти від горілчаних заводів Черняка, які працювали на території РФ, начебто направлялися на допомогу ЗСУ, український бізнесмен сплачував податки у Росії, які в тому числі використовувалися для фінансування сил агресора. За рік до початку повномасштабного вторгнення бізнес Черняка наростив постачання алкоголю у Росію на 45 %. Варто нагадати, що на той час уже минуло 7 років із моменту відкритої агресії Росії проти України, але горілчаного магната це не зупиняло. Впродовж усього цього часу у мережі неодноразово з’являлися докази, що продукція Черняка спокійно продається не лише на території РФ, а й у псевдо республіках «Л/ДНР» і на території тимчасово окупованого Криму.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Врешті, і в Україні йому повідомили про підозру, щоправда, заочно. У грудні 2023 року Служба безпеки України заявила, що Черняк та шість топменеджерів його холдингу підозрюються у пособництві Росією. За даними українських правоохоронців, лише протягом 2022 року його компанії, які продовжили працювати у РФ, і були фіктивно перереєстровані на підставних осіб, сплатили еквівалентно 6 млрд грн до бюджету держави-агресорки. Тобто, протягом першого року повномасштабного вторгнення, Черняк профінансував Росію на понад 150 млн доларів США.

З того часу в Україні про горілчаного магната фактично нічого не чути – він переховується від правосуддя у Сполучених Штатах і продовжує читати «мотиваційні лекції» у різних країнах світу, наче нічого не відбувається.

Хоча насправді відбувається. Черняку «муляє» те, що про нього пишуть правду у засобах масової інформації, тому він неодноразово намагався «зачистити» всі матеріали про себе в онлайн-медіа «АНТИКОР». Щоправда, не вдалося. Крапку в судових спорах, які стосуються статей про Євген Черняка поставив Верховний суд у справі № 742/2051/22. Відповідно до рішення Феміди, рішення суду першої інстанції, згідно з яким Євген Черняку відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, залишено в силі. Це рішення остаточне та не підлягає оскарженню.

Що ж хотів «зачистити Черняк»?

Справа тягнеться ще з 2022 року. Тоді представники Черняка подали позов до суду до онлайн-медіа «АНТИКОР» із вимогою спростувати журналістські розслідування, які стосуються виробництва та торгівлі алкоголем на території РФ, «Л/ДНР» і тимчасово окупованого Криму компаніями Черняка.

Судова тяганина, на яку горілчаний магнат, вочевидь, витратив не один десяток тисяч доларів, завершилася для нього повним фіаско: окрім того, що вже понад рік він переховується від українського правосуддя по підозрі за пособництво РФ, на рівні Верховного Суду підтверджено, що український бізнесмен всі ці роки продовжував бізнес «на крові». Окрім цього, рішення Феміди підтверджує, що редакція онлайн-медіа «АНТИКОР» провела ряд журналістських розслідувань, які довели, що Євген Черняк здійснює пособництво державі-агресорці.

«… Статті, які позивач просить спростувати, викладені із застосуванням критики в бік позивача, а саме щодо наявності сумніву в його законослухняності та порядності під час здійснення своєї діяльності, але така критика не перевищує допустимі межі. Фрази, зазначені в статтях, є вираженням суб`єктивної думки та поглядів автора, його характеристики та оцінки можливим діям позивача і не носять характеру однозначного твердження», - йдеться у рішенні Верховного Суду.

Можливо, наші матеріал стали одним із факторів відкриття кримінального провадження проти бізнесмена-колаборанта та подальшого вручення підозри за фінансування агресії проти України.