«Ботанічні барельєфи надзвичайно популярні у декорі інтер’єру», — майстриня Тетяна Яловець

«Зараз ботанічний барельєф переживає справжній ренесанс» — Ботанічний барельєф — це техніка створення об'ємних гіпсових відбитків рослин, яка дозволяє з абсолютною точністю, до найменших прожилок, зберегти фактуру та форму живої природи, — говорить Тетяна Яловець. — У минулих століттях, до появи фотографії, ботаніки використовували подібні техніки відбитків, щоб вивчати будову рослин. Згодом ця технологія перейшла у площину мистецтва. Зараз ботанічний барельєф переживає справжній ренесанс. Він надзвичайно популярний у декорі інтер'єру. Це спостерігається у країнах Європи (особливо у Великій Британії, де сильні традиції садівництва), у США, стрімко розвивається жанр і в Україні. Роботи Тетяни Яловець – ода красі природи — Як створюєте таку красу? - Процес створення барельєфа — це поєднання творчості та дуже точної, майже лабораторної роботи. Покроково це відбувається так. Я розкачую спеціально підготовлену глину в рівний пласт. Живі рослини викладаються на глину та рівномірно втискаються у неї. Згодом рослини обережно вилучаються пінцетом. В отриману форму-матрицю заливається рідкий гіпс. Коли гіпс твердне, глиняна основа знімається. Відбувається своєрідне диво — ми бачимо точний 3D-відбиток. Далі йде тривалий етап сушіння, шліфування, покриття захисними матеріалами та фінішне тонування кольором. Створення кожної роботи — це завжди індивідуальна історія, яка може займати від кількох тижнів до кількох місяців, адже технологічний процес, зокрема повне висихання гіпсу та багатошарове тонування, не терпить поспіху. — Чи всі рослини підходять для роботи? — Ні. За цим стоїть багато експериментів. Занадто соковиті рослини (як-от тюльпани чи м'ясисті сукуленти) при натисканні пускають сік і руйнують форму у глині. Занадто тонкі й тендітні можуть порватися та залишитися в матеріалі. Тому кожна нова рослина — це своєрідний тест на сумісність з глиняними сумішами та гіпсом. «Роботу з нарцисами я назвала «Порцеляна» — Яка історія весняної серії? — Ось робота з нарцисами. Я побачила ці квіти в продажу в супермаркеті у перші дні весни, та від їхньої свіжості і яскравості аж подих перехопило. Отож, просто не могла пройти повз. Назва «Порцеляна» виникла з самого візуального результату. Я працювала на контрастах: майже прозора акварель на пелюстках стала світлом, а глухий темно-зелений акрил фону — темрявою. Завдяки цьому об'ємні квіти набули застиглої крихкості, строгості та теплоти, що візуально дуже нагадує вінтажну порцеляну. Робота «Порцеляна» має цікаву історію створення — Гарно! — А ось поліптих «Вібрації». Кожна рослина має свій характер: мускарі символізують сміливість, жовтець — ясність, аліум — цілісність, а пролісок — довіру. Поліптих «Вібрації». Кожна рослина має свій особливий характер Квіти тут є метафорою людських характерів. І вони різноманітні. Індивідуальність кожного створює ті найтонші вібрації у взаєминах і просторі, які дають відчуття повноти життя. — Кожна картина створена на тлі з певними відтінками блакиті. Це невипадково? — Так. Якщо картини розмістити поряд, вони відтіняють і розкривають одна одну. Це своєрідне дослідження того, як один колір може розпадатися на безліч самостійних настроїв — від глибокого темно-синього до прозорої блакиті. Створення ботанічного барельєфу – філігранна робота «Гіпсові барельєфи найкраще поєднуються в інтер'єрі з натуральними матеріалами» — Ще одна моя робота з весняної серії — «Остара», — продовжує Тетяна Яловець, — Остара — це давньогерманська богиня світанку та весни, а також назва свята весняного рівнодення, що символізує пробудження природи після зими. Ця робота — про надію, яка з'являється раптово, у найскладніших обставинах. Тому на барельєфі на гілці шипшини з'являються не квіти, а плоди у вигляді писанок. Це диво життя, яке виникає там, де на нього, здавалося б, не чекають. Колючки шипшини тут — символ сили та міцності, що оберігають наші найважливіші цінності. А писанки різного ступеня яскравості — це візуалізація нашого генетичного коду й знак того, що справжня сутність має силу прорости крізь будь-які перепони. «Остара» - філософська робота Тетяни Яловець — Як вписати ботанічний барельєф в інтер'єр? — Найголовніше — це правильне освітлення. Оскільки барельєф — це об'ємна робота, вся її магія розкривається виключно через гру світла й тіні. Якщо повісити ботанічний барельєф там, де на нього падає лише пряме світло, він втратить половину своєї виразності. Найкраще працює бокове, ковзне освітлення — від вікна або від спрямованого світильника. Саме воно підкреслює кожну прожилку рослини та створює 3D-ефект. Гіпсові барельєфи найкраще поєднуються з натуральними матеріалами. Дерево, камінь, льон, матові пофарбовані стіни або декоративна штукатурка — це ідеальне тло. Гіпс або глина самі по собі є природними матеріалами, тому вони доповнюють таку ж природну естетику в домі. Розкішний вигляд мають гіпсові барельєфи у мінімалістичних інтер'єрах, де цінується фактура та лаконічність. Водночас вони чудово вписуються в сучасну класику, перегукуючись із традиційною ліпниною, але в сучасному прочитанні. Важливо враховувати, що барельєф потребує «повітря». Його не варто «затискати» між масивними меблями. — А з чим не варто поєднувати такі роботи в інтер'єрі? — Головне табу — це строкаті шпалери. На їхньому тлі тонка ботанічна робота просто загубиться, виникне візуальний шум. Також не краще сусідство з великою кількістю глянцевих, пластикових поверхонь або дуже кричущим декором. Ботанічний барельєф — це мистецтво споглядання та тиші, такий витвір мистецтва потребує спокійного оточення. Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» майстриня з Чернігова Тетяна Яловець розповіла про секрети створення речей, які перетворюють простір на зону комфорту. Фото з альбому Тетяни Яловець