Панічна атака у бджіл: як обстріли, тривожні сирени і стрес впливають на українську пасіку

Війна в Україні б’є не лише по людях, містах і полях. Вона змінює навіть життя бджіл . Про те, яким чином обстріли впливають на цих медоносних комах, чи залишилася Україна в лідерах з експорту меду, а також про те, чому саме акацієвий мед варто мати вдома - читайте у матеріалі Коротко про .

Стають агресивними і покидають вулики

У небі - шахед, а у вулику - хаос. Через голосні звуки ворожих БпЛА у бджіл виникає панічна атака. Дивина? На жаль, такі напади у комах все частіше з’являються після обстрілів, тривожної сирени, задимлення. От тільки на відміну від людини, комаха не може випити пігулку чи проконтролювати своє дихання.

- Бджоли були спокійні, починалася їхня вечірня рутина, аж раптом тривога і збиття прямісінько над нами (пасікою), - розповідає пасічниця Олена з Кривого Рогу . – Потужні вибухи, сильна вібрація. А коли все закінчилося, у вуликах був хаос. Бджоли хаотично літали, не могли заспокоїтися, голосно дзижчали.

Комахи, які завжди вважалися символом працьовитості і природної гармонії, виявилися надзвичайно чутливими до військових дій. Після сильних обстрілів можуть ставати агресивними, втрачати орієнтацію або взагалі залишати вулики.

- Бджоли дуже чутливі до змін середовища, - розповідає Коротко про пасічник з Київщини Олександр Поворозний . - Вони орієнтуються за вібраціями, запахами та коливаннями повітря. Через це сильні вибухи можуть буквально дезорганізувати роботу колонії. А це призводить до масової загибелі бджолосімей і різкого падіння продуктивності.

Після стресу бджоли гірше вилітають на медозбір, матка може скорочувати відкладання яєць, а сім’я слабшає. Усе це напряму впливає на кількість меду.

До того ж чимало пасік за роки війни зазнали руйнувань. Також частина пасічників втратили доступ до своїх вуликів через окупацію чи постійні обстріли.

Ще одна проблема - дим і випалені поля, які позбавляють бджіл рослин, з яких вони збирають нектар. Якщо раніше пасічники могли перевозити вулики ближче до медоносів, то нині частина територій замінована або небезпечна для пересування.

Через війну змінюється і сама природа медозбору. У багатьох регіонах скоротилися площі соняшнику, акації та інших рослин-медоносів. До цього додаються посухи і весняні заморозки, які останніми роками стали особливо відчутними.

В Україні є 65 тисяч пасік

Як бачимо, медова галузь не така вже й солодка. Та все ж, незважаючи на проблеми, Україна залишається в лідерах серед європейських країн за обсягами експорту меду.

- Хоч у нас і війна, але поки нема країни в Європі, яка б нас обігнала за виробництвом і експортом меду, - каже Коротко про президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов . – Ми - в лідерах. І це очевидно, тому що в Україні офіційно зареєстровано близько 65 тисяч пасік, і там утримують від 10 до 300 і більше бджолосімей. Але проблем наші пасічники мають дуже багато.

Насамперед це нестача людей. Хтось виїхав, хтось пішов на фронт. А догляд за бджолами потребує постійної уваги.

- Якщо пасіку вчасно не перевіряти, бджоли можуть ослабнути або загинути, - каже Гриньов.

Багато пасічників мобілізовані. А їхніми вуликами займаються, у кращому разі, родичі. Гірше, коли за бджіл беруться некомпетентні люди, в результаті чого комахи гинуть або тікають.

Ще одна серйозна проблема – пестициди. Пасічники скаржаться, що фермери часто обробляють поля без попередження, а подекуди використовують препарати, заборонені у Європі через небезпеку для бджіл.

- Є ще одна біда, яку я називаю тихою, але дуже серйозною, - каже Сергій Гриньов. - Це завезення і застосування сортів рослин сільськогосподарських, які втратили нектаропродуктивність або мають занижені показники. Це самозапильні, гібридні рослини. От бачите поле гречки? А бджіл там немає. Ні комашки!

Спілка пасічників навіть звернулася до Кабінету Міністрів України і Національної академії аграрних наук України з проханням дослідити ситуацію і внести зміни у законодавство.

Пасічники пропонують, аби кожен сорт рослин мав своєрідний «паспорт» із вказаною нектаропродуктивністю. Якщо ж рослина не дає достатньо нектару, то її і не треба реєструвати для вирощування.

- Тому що є такі ж сорти, які адаптовані під Україну, з великою кількістю нектару, які потребують роботи бджіл, - каже пасічник.

Акацієвий чи липовий?

Люди використовують мед тисячі років - і не лише як солодощі. Його додавали до ліків, застосовували для загоєння ран, лікування застуд і зміцнення організму. Сьогодні науковці підтверджують: натуральний мед справді містить багато корисних речовин.

- Та все ж мед – не ліки, а продукт харчування, - каже Сергій Гриньов. - Заміняйте ним цукор. Це дозволить підтримати пасічників у складний час, вплине на підвищення імунітету населення. Я кажу: якби наші українці вживали щодня по столовій ложці меду, то й наша нація була би здоровіша.

Основу меду складають природні цукри - фруктоза та глюкоза, які швидко дають організму енергію. Але цінність продукту не лише у цьому.

Натуральний мед має:

вітаміни групи B;

вітамін C;

калій;

магній;

кальцій;

фосфор;

залізо;

цинк;

антиоксиданти;

ферменти та органічні кислоти.

Кількість корисних речовин залежить від виду меду, рослин, з яких бджоли збирали нектар, та умов зберігання.

- Я, як пасічник, кажу, що будь-який натуральний мед корисний, - усміхається Сергій Гриньов. – Але один із кращих – це акацієвий. Він довго кристалізується, дуже смачний. Але і дорогий, бо його важко добувати.

Для порівняння: вартість 500 мл акацієвого меду до 400 грн. За таку ж кількість липового меду продавці просять 200 грн.

І акацієвий, і будь-який інший сорт меду має антибактеріальні та протизапальні властивості. Його часто вживають під час застуди, болю в горлі чи кашлю. А ще мед:

підтримує імунітет,

дає енергію,

корисний для серця і судин,

допомагає травленню,

заспокоює нервову систему.

Тільки не додавайте мед у дуже гарячий чай чи окріп, тому що при високій температурі частина корисних речовин руйнується.

Але навіть корисний продукт варто вживати помірно. Для дорослої людини достатньо 1-2 столові ложки на день. Надмірне споживання може призводити до набору ваги та підвищення рівня цукру у крові.

Варто відмовитися від меду людям з алергією на продукти бджільництва, тим, хто має цукровий діабет, ожиріння, загострення хвороб шлунково-кишкового тракту.

Як обрати натуральний мед?

На ринку та в магазинах часто трапляються підробки або продукт із сиропів. І вгадати, де ж натуральний мед, а де фальсифікат, майже неможливо. Пасічники взагалі радять купувати продукт тільки у перевірених продавців.

Але запам’ятайте ознаки хорошого меду:

має природний аромат квітів або трав;

не піниться;

однорідний за консистенцією;

не надто рідкий узимку;

після кристалізації не розшаровується.

Як правильно зберігати мед?

При правильному зберіганні цей солодкий продукт може зберігатися роками. Хоча з часом якась частина корисних властивостей поступово зникає.

Мед не любить сонячне світло, вологу, високу температуру. Не рекомендується тримати цей продукт у металевому посуді або у холодильнику.

Найкраще зберігати його:

у скляній банці;

щільно закритим;

при температурі від +5 до +20 °C.

До речі

Прополіс – від болю в горлі, перга – для імунітету

Крім меду, бджоли виробляють ще маточне молочко, пилок, пергу, прополіс і, звісно, віск. Усі ці продукти бджільництва мають певну користь.

Наприклад, прополіс . Його бджоли використовують для дезінфекції вулика, бо ж має сильні антибактеріальні властивості. Відповідно, прополіс можна застосовувати при болю в горлі, стоматитах, невеликих ранах.

Бджолиний пилок містить амінокислоти, білки та вітаміни. Його часто рекомендують для відновлення сил і покращення апетиту.

Перга - це ферментований пилок. Вона добре засвоюється організмом і містить багато корисних речовин. Її вважають природним тонізуючим продуктом.

Маточне молочко узагалі один із найцінніших продуктів бджільництва. Його використовують для підтримки імунітету, нервової системи та загального тонусу організму.

А знаменитий бджолиний віск допомагає при лікуванні гаймориту, алергій, астми. Також віск використовують у косметології та для виготовлення свічок.