1 березня – як точка опори: чому ми так чекаємо на весну

Зізнайтеся, чекаєте на весну? І десь глибоко в душі теплиться надія, що ось, з 1 березня, все зміниться на краще – сніг розтане, стане тепло, буде більше електрики та денного світла, та й взагалі все налагодиться . А там уже й час худнути до літа або розпочинати інші грандіозні проєкти. Сьогодні, коли реальність щодня вносить свої корективи, чекати на диво від зміни чисел у календарі здається наївністю. І все ж таки в одному ми можемо бути впевнені – весна точно прийде, і за календарем вона розпочнеться саме 1 березня, хай навіть за вікном ще мінус.

Чому багато хто зациклюється саме на даті 1 березня, начебто вона чимось відрізняється від, наприклад, 21 січня, чому нам так важливий саме цей тимчасовий орієнтир і як прожити весну так, щоб вона стала не ілюзією змін, а справді ресурсом - Коротко про розповіла сімейний та клінічний психолог Анастасія Карченкова .

Структурування року за календарем та святами є для нас свого роду орієнтацією в часі. Пори року нагадують годинник, за яким людина звіряється: що зараз відбувається, чого чекати далі.

З погляду психології, така опора на календарні віхи здатна знижувати тривогу. Коли світ є хаотичним, календарні віхи виконують функцію зовнішньої підтримки. Зміна сезонів року створює відчуття лінійності та передбачуваності життя. А весна завжди обіцяє приємні зміни, адже оновлюється вся природа. У сьогоднішній реальності це особливо важливо: психіка шукає, на що спертися, коли довкола хаос. Але чи справді це рятує? Давайте розбиратися.

Навіть якщо зараз дуже погано, весна нагадує: все міняється

- Анастасіє, для багатьох 1 березня – психологічний рубіж, "свіжий старт", адже закінчується зимова нудьга. З чим пов'язане відчуття, що ми дожили до весни і тепер все піде інакше?

- Завжди було так, що весна сприймалася як черговий етап життя, що дарує надію на краще. Проте сьогодні не всі українці чекають на весну в романтичному значенні слова. Багато хто чекає на потепління як можливості не мерзнути в квартирі без опалення, довшого світлового дня, який дозволить бути активним незалежно від графіків подачі світла.

Якщо говорити про загальний психологічний стан, то він непростий. "Свіжого старту" у загальнонаціональному відчутті я не бачу. Вже ні в кого немає ілюзій, що “невдовзі все піде інакше”.

Хтось чекає на тепло і вірить, що стане легше. Хтось чекає весни з тривогою, бо кожен новий день – це нові ризики та небезпеки, хтось, незважаючи на прихід весни, відчуває, що попереду – абсолютна неясність. Навіть діти просто чекають закінчення навчального року та можливості відпочити від школи.

При цьому в більш стабільних умовах відчуття "ми дожили до весни" пов'язане із завершенням періоду сенсорної депривації (часткове або повне обмеження впливу зовнішніх подразників (світла, звуку, дотику, запахів) на органи чуття. - Ред.).

Взимку менше світла, менше руху, менше соціальних контактів, що відбивається на настрої та світосприйнятті. Весна символізує вихід із цього стану. Можна сміливо сказати, що архетипове переживання циклу " смерть - відродження " вбудоване і в нашу культуру, і у біологію.

- Звідки береться очікування дива 1 березня?

– У мирний час це може бути формою символічного відновлення контролю. Людина ніби каже: "З цього моменту я починаю все наново". Можна сміливо сказати, що це ілюзія керованості, але може бути адаптивною, отже - корисною.

Хоча сьогодні багато моїх клієнтів в іншому стані. Весна відчувається ними не як “нове начало”, а як ще один етап, який треба прожити. Але, незважаючи на складнощі, є важливий нюанс: весна дає тепло і показує рух життя. Навіть якщо зараз дуже погано, весна нагадує: все змінюється, ніщо не залишається тим самим.

- І все ж таки слова «весняне оновлення» не виглядають порожніми. Наприклад, ми відчуваємо більше енергії – чому так відбувається?

- Збільшення світлового дня впливає на циркадні ритми: знижується вироблення мелатоніну, підвищується рівень серотоніну та дофаміну – нейромедіаторів, пов'язаних із мотивацією та відчуттям задоволення. Це вже є біологія.

Сонячне світло через сітківку впливає на гіпоталамус, що регулює гормональний баланс. Разом із першими сонячними променями ми отримуємо вітамін D, частіше виходимо на свіже повітря. У нашому житті додається фізична активність, ми більше часу проводимо поза замкнутими просторами.

Навесні справді може відчуватися підйом енергії та імпульс до змін. Але за умов хронічного стресу цей ефект згладжений: нервова система залишається у режимі гіперактивації чи виснаження.

Весна цінна тим, що її не скасують за жодних обставин

- Чи є підступ у установки "почну нове життя з 1 березня"?

– У мирний час це може бути здоровою символічною точкою відліку. Хоча є ризик магічного мислення: ніби сама дата щось змінить.

Якщо людина використовує "1 березня" як спосіб не стикатися зі старими проблемами – це уникнення. Проблеми не розчиняються разом із снігом, вони потребують дій.

У реальності весна може вносити парадоксальну стабільність. Незважаючи на весь жах нашого часу, весну ніхто не в силах скасувати - ні Росія, ні Америка, ні будь хто інший. Весна не підвладна політиці. Вона приходить до кожного, незалежно від ситуації в його житті.

- Якщо минає тиждень-другий весни, ніякого дива не трапляється, то виникає розчарування?

- Розчарування виникає через невідповідність очікувань та реальності. Чим більше у фантазії "нового життя", тим сильніша фрустрація. Психіка вклала у нову дату надію на різкий стрибок, а стрибка немає.

Крім того, після тривалого стресу (зима+війна) людина часто несвідомо очікує на "компенсацію". Весна ніби має винагородити нас за пережиту зиму.

- Як використати енергію весни та не розчаруватися, якщо щось йде не так, як хотілося б?

- Потрібно змістити фокус. Є сенс нагадати людям, що весна – це дар. Його важливо помітити та сприйняти. Не пропускати весну, а проживати її як можливість життя.

Весна допомагає нам почуватися краще. Тому що тепліше, світліше і незмінно, весна завжди приходить за календарем. Це дає цінне відчуття передбачуваності та стабільності.

До речі

Як зустріти весну правильно

Не варто вимагати від себе глобальної трансформації.

Використовуйте енергію на маленькі та конкретні кроки.

Спирайтеся на тілесні ресурси – прогулянки, світло, рух.

Звертайте увагу на ознаки нового життя довкола як підтвердження того, що зміни можливі.