Бізнес посилює співпрацю з університетами на тлі дефіциту кадрів: як компанії залучають майбутніх фахівців

В Україні зростає кількість студентів, а великі компанії розширюють програми співпраці з молоддю.

Як пише Delo.ua , про це йшлося 8 червня на конференції

"Освіта нової України 2.0" для старшокласників та абітурієнтів,

організованій Офісом президента, Фондом президента України з підтримки освіти,

науки і спорту та Міністерства освіти і науки.

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що нині в українських

закладах вищої освіти навчаються понад 340 тисяч студентів, що на 42 тисячі

більше, ніж роком раніше. Водночас, за її словами, збитки, завдані Україні

внаслідок російської агресії, оцінюються приблизно у $600 млрд, а відбудова

країни потребуватиме фахівців практично в усіх сферах економіки.

Учасники конференції зазначили, що дефіцит кадрів та масштабні потреби

відбудови створюють додатковий попит на молодих спеціалістів. У цих умовах

бізнес дедалі активніше інвестує в освітні програми, стажування та підготовку

майбутніх працівників ще під час їхнього навчання.

Конференція "Освіта нової України 2.0" пройшла 8 червня. Фото: Міністерство освіти і науки

Як бізнес залучає та навчає майбутніх фахівців

Представники бізнесу розповіли про власні програми підтримки студентів та

підготовки майбутніх працівників.

У Райффайзен Банку зазначили, що співпрацюють приблизно з 30

українськими університетами через спільні освітні програми, воркшопи та

залучення банківських фахівців до викладання, зокрема в Kyiv School of

Economics (KSE).

Заступниця голови правління банку Оксана Шевченко розповіла, що у межах

програми Raif Campus студенти можуть протягом шести місяців працювати в банку

на повноцінних умовах – з доступами, обладнанням і куратором. За її словами, молодий

фахівець в Україні накопичує за 3-4 роки досвід, рівноцінний десяти рокам

роботи в Європі.

У BGV Group Management , що розвиває

проєкти в таких секторах, як видобуток корисних копалин, переробка,

енергоефективність, ритейл і девелопмент, наголошують на важливості поєднання

практичних навичок із фундаментальною університетською освітою. За словами

керуючого директора напряму освіти, науки та інновацій групи Віктора

Євдокимова, короткострокові курси можуть допомогти швидко отримати необхідні

компетенції, однак для довгострокового професійного розвитку важливу роль

відіграє якісна вища освіта.

Група реалізує стипендіальну програму спільно з Житомирською політехнікою,

у межах якої найкращі студенти отримують 7000 грн щомісяця понад державну

стипендію, а на розвиток стартапів виділяють до €3000. На думку Євдокимова,

жодна країна Європи не пропонує молодим фахівцям таких можливостей, як Україна.

Водночас в ОККО Group , флагманом якої є

мережа АЗК, заявили, що готові

працевлаштовувати студентів уже з першого курсу навчання. За словами

HR-директорки мережі Євгенії Кузьмінської, сьогодні в компанії налічується

понад 130 спеціальностей, 83% управлінських вакансій закриваються власними

кандидатами після проходження внутрішніх програм. Крім того, є безоплатна

кар’єрна консультація через студентську спільноту ОККО.

У Sens e Bank також наголошують

на важливості поєднання освіти та практичного досвіду. Як зазначила директорка

з управління персоналом банку Олена Велика, для побудови кар'єри у фінансовому

секторі вища освіта залишається необхідною умовою. Тому банк розвиває програми

дуальної освіти, у межах яких студенти можуть поєднувати навчання з роботою.

Про необхідність ранньої профорієнтації говорили й представники освітньої

сфери. Засновниця Освітнього холдингу А+ Іванна Ніконова розповіла про

запуск нових профільних закладів мережі – архітектурно-інженерний колегіум і

STEM School. Учні працюють над практичними проєктами з перших класів, а їхні

роботи оцінюють практикуючі фахівці. За її словами, чекати 11-го класу, щоб

обирати напрям, вже запізно.

Нагадаємо, міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій

Соболев повідомив, що за умови швидкого економічного зростання протягом

наступного десятиліття українському

ринку праці може знадобитися близько 4,5 млн додаткових працівників. За

його словами, найбільший попит зберігається на будівельників, енергетиків і

представників робітничих спеціальностей.