Окупанти викрали і тримали в полоні двох фермерів з Донеччини - їх засудили до максимального покарання

Двоє мирних мешканців Бахмутського району пережили підвали, тортури, багатоденну пішу дорогу окупованою територією та два арешти поспіль. Схожу трагедію описували окупанти, що катували жінку в Ізюмі - і там, і тут цивільних перетворювали на заручників лише за те, що ті залишалися на своїй землі. Тепер за злочини проти двох фермерів із Донеччини відповіли двоє військовослужбовців армії РФ - суд призначив їм по 12 років ув'язнення. Це максимальний термін, передбачений статтею про порушення законів та звичаїв війни.

У липні 2022 року 57-річний чоловік і його 35-річна племінниця приїхали до села Стряпівка Бахмутського району, щоб забрати свійську птицю та речі. Деталі провадження оприлюднив Офіс Генерального прокурора України .

На в'їзді до села їх затримали окупанти - без будь-яких підстав звинувативши у зв'язках із Силами оборони України. Потерпілих привезли до так званого командного пункту, де військовий із позивним "Бумер" під загрозою зброї відібрав документи, ключі від авто та інше майно. Спершу людей утримували у льосі, а після допиту - разом із командиром роти з позивним "Стєкло" - перевезли до підвалу у Володимирівці.

Пізніше фермерів вивезли до Луганської області та передали іншим військовим РФ. Щоб приховати маршрут, їм наділи на голови мішки. Згодом цивільних просто залишили посеред поля - без їжі, води та будь-якої допомоги. Чотири доби чоловік і жінка йшли пішки по окупованих землях, але знову потрапили в полон. Лише майже через півтора місяця їм вдалося повернутися на підконтрольну Україні територію.

Під час розслідування правоохоронці встановили осіб, причетних до злочину - рядового та старшого лейтенанта 6-го мотострілецького полку Південного військового округу збройних сил РФ. Обидва є уродженцями Луганщини. Прокурори Донеччини довели їхню вину в суді - підсудних визнано винними за ч. 1 ст. 28 та ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.

"Ця справа - про конкретних людей, яких російські військові перетворили на заручників лише тому, що вони залишалися цивільними українцями на окупованій території. Окупанти закривали їх у сирих підвалах, позбавляли нормального харчування, надягали їм на очі пов'язки, зв'язували руки та залякували стратою. Чоловіка били, а жінку погрозами доводили до втрати свідомості. Вони пережили два полони, кілька етапів незаконного перевезення, дорогу через окуповану територію і майже півтора місяця невідомості. Але російським військовим не вдалося залишитися невпізнаними. Українські слідчі та прокурори встановили їхні імена, зібрали докази й довели справу до обвинувального вироку", - заявив заступник керівника Донецької обласної прокуратури Олександр Голубов, який підтримував публічне обвинувачення в суді.

Суд виніс максимальне покарання за статтею про воєнні злочини

Суд обрав максимальну міру покарання, передбачену статтею про порушення законів та звичаїв війни, - 12 років позбавлення волі. Вирок ухвалено заочно, оскільки обидва засуджені перебувають на боці держави-агресора. Це не виключає виконання вироку - у разі захоплення в полон або екстрадиції обох чекає реальне ув'язнення.

Справа фермерів зі Стряпівки вписується в ширший контекст задокументованих злочинів проти цивільних на окупованих територіях Донеччини. Окупанти систематично брали мирних мешканців у заручники, утримували у підвалах і застосовували тортури. Ці факти підтверджує доказова база, яку збирають українські слідчі та прокурори вже четвертий рік.

Що відомо про підозрюваних в аналогічних справах

На початку червня 2026 року поліція Чернігівщини повідомила про підозру окупанту з Тиви - він стріляв під ноги цивільним та вчинив сексуальне насильство. Справи проти військовослужбовців РФ за злочини проти мирного населення розслідують по всій Україні. Правоохоронці ідентифікують підозрюваних навіть тоді, коли ті лишаються на окупованій або російській території.

Ще одна характерна справа - підозра окупанту з Чечні, якого обвинувачують у незаконному утриманні та катуванні цивільного . Такі провадження демонструють послідовність України у фіксації воєнних злочинів і доведенні їх до судових рішень. Заочні вироки формують доказову базу для майбутнього притягнення до відповідальності на міжнародному рівні.