Мир для онуків а не коротка пауза: «Війна закінчиться, коли всі, хто про це запитує, долучаться до ЗСУ»

Цей рік дозволяє підбити перші підсумки надскладних операцій, що змінили хід війни. Один із тих, хто писав цю історію власною рішучістю — заступник командира 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, підполковник Костянтин Ревуцький.

У свої 27 років він уже має звання Героя України, пройшовши шлях від командира взводу до керівника аеромобільного батальйону. В інтерв’ю для «Укрінформу» підполковник розповідає про «ейфорію» під час Харківського контрнаступу, надважкі бої за Попасну та стратегічні успіхи на території РФ.

Особливе місце в розповіді займає Курська операція, де підрозділ Ревуцького в Малій Локні вщент розгромив ворожий батальйон, ліквідувавши його командира з позивним «Отмєль». Костянтин ділиться унікальним досвідом зіткнення з північнокорейськими найманцями, аналізує еволюцію ворожої тактики та пояснює, чому звання Героя для нього — це насамперед борг перед полеглими побратимами. Це щира розмова про відповідальність командира, значення довіри особового складу та бачення справжнього миру, який Україна має вибороти для майбутніх поколінь.

Історія заступника командира 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади підполковника Костянтина Ревуцького, який став Героєм України у 27 років

Він обрав шлях військовослужбовця після дев’ятого класу і жодного разу не пошкодував про своє рішення. Серед рис Костянтина – відповідальність за особовий склад і долю країни.

Свою військову кар’єру Ревуцький розпочав із посади командира десантно-штурмового взводу. За час повномасштабної війни пройшов усі гарячі точки фронту й зробив свій батальйон одним із найкращих у бригаді.

Про свій бойовий шлях, блискавичні операції десантників, експонат із війни, який передасть музею, підполковник Костянтин Ревуцький розповів кореспондентці Укрінформу.