Чому повернення з російського полону цивільних заручників часто наштовхує їх на глуху бюрократичну стіну

Звільнення з російської неволі для цивільного українця — це лише початок іншої битви: за документи, житло та право на нормальне життя.

Як з’ясували Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода), замість реальної допомоги колишні бранці часто стикаються з бюрократичною глухою стіною, боргами за "незакриті" ФОПи та навіть штрафами від ТЦК за порушення військового обліку, яке сталося під час їхнього перебування в катівнях РФ.

Станом на початок 2026 року Україна повернула 410 цивільних заручників у рамках офіційних обмінів. Однак правозахисники з Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) наголошують: реальна кількість звільнених (враховуючи тих, хто вибрався самостійно) сягає 1361 особи, а тисячі досі залишаються в ув’язненні.

Пакет обіцянок проти реальності

Законодавство України чітко розділяє підтримку на два рівні. Ті, хто довів факт затримання за проукраїнську позицію, мають право на суттєву фінансову компенсацію (по 100 тис. грн за рік неволі), реабілітацію та житло. Решта отримує лише одноразову допомогу у 50 тис. грн та первинні консультації. Проте, як показує практика, реалізація цих прав перетворюється на квест.