Крок у смерть без вороття та психологія відчаю у Голосіївському теракті

Теракт у Голосіївському районі Києва 18 квітня 2026 року, що забрав життя шістьох людей, залишив по собі не лише кривавий слід, а й глибоку суспільну травму та безліч запитань про мотиви вбивці.

В ефірі Українського радіо соціальна психологиня Зоя Гаркавенко препарує стан нападника через призму його дій: від підпалу власної квартири, що стало символом розриву з реальністю, до хаотичної стрілянини, яка свідчить про сприйняття всього світу як ворожого об'єкта. Експертка наголошує, що в ситуації, коли людина свідомо «спалює мости», будь-які перемовини стають марними, а єдиною метою злочинця є затягнути за собою в небуття якомога більше випадкових жертв.

Матеріал пропонує не лише аналіз «психології апокаліпсиса» окремої особистості, а й конкретний алгоритм виживання для цивільних. Як розпізнати момент, коли треба тікати, а коли — завмерти на підлозі? Чому спроби вмовити агресора можуть стати фатальною помилкою? Зоя Гаркавенко дає жорсткі, але життєво необхідні поради: відмова від героїзму, мінімізація контактів та техніка «заземлення» для тих, хто став свідком трагедії. Це розмова про те, як зберегти життя під вогнем та як навчитися знову ходити вулицями міста, де безпека в один момент виявилася ілюзією.