Війна на виснаження в повітрі. Як Україна намагається підірвати російське ракетне виробництво

 Російська армія почала завдавати по Україні ракетно-дронових ударів нового тактичного профілю: для нього характерні рекордні масштаби — кількість запущених безпілотників може сягати тисячі, значна тривалість .

Удари йдуть хвилями протягом багатьох годин, іноді майже доби, націленість на різні регіони країни одночасно та захоплення великої кількості об’єктів, у тому числі цивільної інфраструктури. Великі хвильові удари такого типу були завдані 23–24 березня та 15–16 квітня, зазначає  видання Re:Russia.

Така тактика спрямована на системний тиск на українську ППО, її перевантаження та виявлення її вразливих місць, вважають військові експерти. Втім, тривалість атак пов’язана також з обмеженою кількістю російських майданчиків для запуску «шахідів». При цьому головною ударною силою атак є ракети, і насамперед балістичні. В умовах хронічної нестачі засобів ППО Україна здатна перехоплювати не більше чверті з них.

Росія суттєво збільшила масштаби запусків дронів і ракет протягом другої половини 2025 року. У перші місяці 2025 року їх інтенсивність становила 115 дронів і 3,1 ракети на день, наприкінці року — 180 дронів і 7,5 ракет, з яких більше половини припадало на балістичні.

Однак потім кількість запущених ракет почала зменшуватися і у квітні впала до рівня 3,1 ракети на день, з яких на балістику припадає лише третина. Судячи з усього, цей ефект став наслідком успішних ударів ЗСУ в лютому та березні по Воткінському заводу та заводу «Кремній Ел», які відіграють ключову роль у ланцюгах виробництва ракет.

В умовах хронічного дефіциту засобів ППО Україні доведеться дотримуватися комбінованої стратегії, і удари по російських потужностях з виробництва ракет стали її важливим елементом. Хоча й недостатнім.

Минулої зими російські ракетно-дронові удари поставили Україну практично на межу гуманітарної катастрофи. І немає сумніву, що наступної зими Москва спробує ще більше розширити свій «успіх».

Повітряна війна на виснаження розвивається не менш інтенсивно, ніж наземна, і в України залишається не так багато часу та досить мало можливостей, щоб підготуватися до наступної зими. За цих обставин Володимир Зеленський намагається переконати європейських союзників у необхідності комплексного вирішення проблеми протиповітряної оборони Європи, частиною якої має стати Україна.