Український «міддлстрайк». Як ЗСУ навчилися масово вражати цілі рашистів на відстані до 300 км від лінії фронту

З лютого 2026 року Сили оборони України почали збільшувати кількість ударів безпілотниками по оперативних тилах російської армії на відстані 30–300 км від лінії фронту, одночасно нарощуючи виробництво дронів «мідлстрайк», створюючи спеціалізовані підрозділи та вибудовуючи так звані розвідувально-ударні контури.

Все це дозволило СОУ не тільки наблизитися до паритету з ЗС РФ у ударах по логістиці, але й досягти переваги у знищенні засобів ППО, створюючи умови для глибших і ефективніших атак по всій системі забезпечення російських військ. Що, у свою чергу, допомогло знизити ефективність російських м’ясних штурмів, які використовують «тактику просочування». 

Повномасштабна війна Росії проти України швидко еволюціонувала від «класичного» маневреного конфлікту з опорою на артилерію до позиційної війни, а потім — до війни, де ключову роль відіграють оператори безпілотних систем та цифрові платформи управління. В умовах дефіциту особового складу українська армія однією з перших у світі системно впровадила дрони на всіх рівнях бойових дій і спробувала частково замінити ними солдатів у бойових та логістичних завданнях. 

У березні 2025 року Україна розпочала реалізацію нового оборонного проєкту «Лінія дронів». Його метою було створення насиченої безпілотниками «кілзони», де противник не міг вести активних наступальних дій та просуватися до позицій української піхоти. Для цього було посилено спеціалізовані підрозділи безпілотних систем, які стали «другою лінією», що закриває вразливі ділянки фронту та стримує наступ противника.