Бетон із присмаком плісняви: Чому "підземні школи" стають пасткою для директорів та небезпекою для дітей

У 2026 році державна субвенція на облаштування укриттів сягнула рекордних 6 мільярдів гривень, проте кількість побудованих об’єктів не завжди трансформується в якість безпеки.

Поки одні громади звітують про відкриття надсучасних «підземних шкіл», освітній омбудсмен та батьківські організації б’ють на сполох: нові норми Санітарного регламенту виявилися фактично нездійсненними для більшості закладів, а поспіх із введенням об’єктів в експлуатацію призводить до будівництва «бетонних коробок» без вентиляції та автономного живлення. Хто нестиме відповідальність, якщо в укритті забракне питної води або зупиниться генератор під час тривалого відключення світла, та чому в окремих регіонах урочисті відкриття проводять на ще сирому бетоні —  з’ясовувало медіа НУШ. 

Досвід організації навчального процесу в укриттях в Україні продовжує розширюватися завдяки донорській допомозі та державній субвенції: від використання найпростіших сховищ, які обладнали нашвидкуруч, щоб потурбуватися про безпеку дітей під час обстрілів, в багатьох областях масово переходять до будівництва спеціальних протирадіаційних приміщень, які почали називати “підземні школи”. Це дає можливість планувати офлайн чи змішане навчання у закладах в різних регіонах.