Як молодь з окупованих рашистами територій попри все вступають до вишів України: «Ми маємо берегти звʼязок».

2014 рік став останнім, коли всі випускники шкіл Донеччини, Луганщини та Криму ще могли отримати українські атестати. А вже 2015 приніс на тимчасово окуповані території триколори та невизнані документи. Деяким дітям доводилось під обстрілами виїжджати через блокпости, щоби просто отримати шанс вступити в університет на підконтрольній Україні території.

Але статистика показує — з 2016 року кількість охочих постійно зростає. Якщо перші роки йшлося про 2-3 тис. вступників, після початку великої війни відбувся значний стрибок. За останні два роки кількість вступників перевищила 11 тис. — це повʼязано з окупацією більших територій України та спрощеною процедурою вступу. У виданні Platfor.ma поговорили з юристкою ЦГП «Альменда» Валерією Куберською, яка допомагає школярам пройти цей шлях. 

Розкажіть, з якими зверненнями найчастіше до вас звертаються, як до юристки, яка надає освітні консультації?

Переважно це питання, пов’язані зі вступом до закладів вищої освіти. Звернень щодо доступу виключно до середньої освіти, наприклад, для зарахування до української школи, значно менше. Це зумовлено тим, що дітей змушують навчатися в окупаційних школах, чиниться серйозний тиск, тому простіше одразу вступати до українських університетів.

Крім того, зараз активно звертаються з питань визнання дипломів та результатів навчання, здобутих в умовах окупації — щоб їх можна було підтвердити в Україні. Адже в такий спосіб люди хочуть отримати можливість працевлаштуватися та навчатися саме на підконтрольній території.

А як загалом зараз працює система? Знаю, що з 2015 року необхідно було виїжджати на підконтрольну Україні територію, закінчувати там школу й отримувати атестат, щоб вступити. 

До повномасштабного вторгнення для вступу в університет необхідно було виїжджати з окупації — особисто прибути, щоби отримати українське свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.

Після 24 лютого процедура дещо модернізувалася і стала більш адаптованою до нових умов. Раніше можна було перетинати контрольний пункт в’їзду-виїзду, зараз такої можливості немає через активні бойові дії. Відповідно, запрошень, які раніше надсилались, більше не існує.

Нині людина може перебувати на тимчасово окупованій території, і весь процес вступу відбувається онлайн. Це залежить від наявності українських документів про освіту. Дехто все ж продовжує навчання — шукає можливості скласти екстерном або навіть навчається дистанційно в українській школі, перебуваючи в окупації. У такому разі достатньо скласти кілька вступних випробувань в університеті (а також творчий конкурс — якщо це творча спеціальність).

Якщо ж навчатися в українській школі не було змоги — це не проблема. Тоді людина звертається до освітнього центру, який працює при університеті. Центр направляє її до школи, де вона складає річне оцінювання з української мови та історії. Після цього їй замовляють свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти. Далі вона складає ще два випробування в університеті — математику та один предмет на вибір — і таким чином вступає.

Також враховується ситуація, коли в дитини немає українського паспорта. У такому разі можна навіть вступати за свідоцтвом про народження.

Зараз усе це реально зробити онлайн. Але є один нюанс: хоча вступ можливий дистанційно, не всі заклади вищої освіти забезпечують онлайн-навчання. Наприклад, у Львові в університетах цього не передбачено. Тому обов’язково потрібно це уточнювати. Адже якщо людина не планує виїжджати, це може стати суттєвою проблемою.