10 змін в освітньому процесі, які чекають на учнів і вчителів у новому навчальному році

З вересня 2024 року в школах України з’явиться чимало новацій, як-от, уроки щастя, застосунок “Мрія” чи офіцери безпеки.

Деякі з рішень МОН спричинили бурхливі дискусії та навіть петиції про скасування, як було з наказом № 850 про навчання дітей-ВПО за місцем перебування. Зараз освітяни жваво обговорюють нову концепцію історичної освіти – які в ній є ризики та переваги.

У цьому огляді в НУШ зібрали найважливіші освітні зміни, які впроваджуватимуться в школах України у 2024–2025 навчальному році.

1. КОМПЛЕКСНА ПОЛІТИКА “ШКОЛА ОФЛАЙН”

Одразу зазначимо, що повноцінна реалізація комплексної політики “Школа офлайн” відкладається на наступний – 2025–2026 – навчальний рік. Впроваджувати деякі зміни з 1 вересня 2024 року можуть лише ті регіони чи громади, які до цього готові. Наприклад, виводити учнів на очне навчання, якщо в регіоні порівняно безпечно, а школи мають належно облаштовані укриття.

За планами МОН, у 2024–2025 навчальному році на офлайн-навчання можуть повернутися 300 тисяч учнів, які мешкають у прифронтових і прикордонних регіонах. Для цього громади будують укриття з нуля (підземні школи), а також капітально ремонтують наявні.

Загалом “Школа офлайн” передбачає:

навчання переміщених учнів за місцем перебування;

створення дистанційних класів із мінімальною кількістю 20 учнів (без урахування дітей, що вчаться за кордоном, перебувають на ТОТ або вчаться на сімейній чи екстернатній формах);

навчання дітей за кордоном за модифікованими програмами (вивчають предмети українознавчого компонента в зручний для них час);

дистанційне навчання учнів на ТОТ, за можливості, або педагогічний патронаж.

Ці чотири зміни відклали до 1 вересня 2025 року, а в цьому навчальному році регіони готуватимуться до них.

Докладніше про “Школу офлайн” ми розповідали в цьому матеріалі.

2. ПІДГОТОВКА ДО ПІЛОТУВАННЯ РЕФОРМИ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Щоб ретельно підготуватися до впровадження профільної середньої освіти у 2027 році, МОН починає попередню підготовку до пілотування у 2024–2025 навчальному році разом із 30 школами-амбасадорами.

Нагадаємо, у липні цього року був затверджений Державний стандарт профільної середньої освіти. Він передбачає, що учні 10–12-х класів навчатимуться за індивідуальними освітніми траєкторіями.

З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься, а кількість предметів за вибором, навпаки, зростатиме.

Як саме учні зможуть обирати профілі, які можуть бути курси за вибором, як готувати для цього вчителів – якраз ці та інші важливі питання вивчатимуть школи-амбасадори.

“Препілотування” у 2024–2025 навчальному році передбачає, що:

30 шкіл-амбасадорів спільно з МОН та за підтримки міжнародних партнерів моделюватимуть, якими можуть бути академічні ліцеї;

тестуватимуть навчальні та методичні матеріали, розроблені на основі Державного стандарту профільної середньої освіти;

розроблятимуть стратегію свого розвитку та визначатимуть профілі;

створюватимуть курси за вибором для учнів/учениць.

Ще через рік, тобто у 2025–2026 навчальному році, почнеться дворічне пілотування профільної середньої освіти у 100–150 школах, з урахуванням досвіду 30 шкіл-амбасадорів. Такий підхід, на думку МОН, дасть змогу мінімізувати ризики й добре підготувати школи до впровадження профільної середньої освіти.

Раніше ми розповідали про підготовку МОН до реформи профільної середньої освіти та досвід однієї зі шкіл-амбасадорів.

3. НОВА ПРОГРАМА “ЗАХИСТУ УКРАЇНИ”

Тепер дівчата і хлопці вивчатимуть цей предмет разом, без поділу на групи та без різних тематичних планів.

Нова програма “Захисту України” передбачає, що учні 10–11-х класів спільно вчитимуть основи домедичної допомоги, вправлятимуться зі стрільби та управління безпілотниками, знайомитимуться з основними аспектами оборонної сфери України.

Учні й учениці матимуть один день на місяць, який повністю присвячуватимуть предмету. Для цього в громадах створюються міжшкільні осередки, які будуть оснащені всім необхідним обладнанням.

Крім змісту, МОН змінює підхід до підготовки вчителів “Захисту України”. Влітку відбулися навчання тренерів, які натомість вчать педагогів. Планують, що вчитель/-ка “Захисту України” викладатиме лише свій предмет (а не ще декілька за сумісництвом) і водночас матиме повну ставку.

Докладніше про зміни у викладанні курсу редакція розпитувала МОН, а також ділилася досвідом школи на Київщині, яка сім років працює як міжшкільний осередок із вивчення “Захисту України”.

4. НОВА КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

У липні 2024 року МОН затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. І хоча нові підходи до вивчення та викладання історії в школі в цьому навчальному році не зазнають істотних змін, утім, дискусія, яка виникла після появи концепції, вказує, що ця тема точно буде в полі зору освітян найближчим часом [спойлер: редакція НУШ уже збирає думки науковців та педагогів, аби докладно розповісти про плюси та мінуси тез у концепції].

Концепція пропонує вивчати історію з початкової школи, а також об’єднати історію України із всесвітньою, щоби учнівство вивчало цю науку комплексно, шукало на уроках відповіді на питання “Ким ми є?”, а не просто запам’ятовувало факти й дати.