«Ніколи знову» проти «Можемо повторити»: Генадій Коршунов про білоруський антивоєнний консенсус та соціологію під пресом репресій

Після подій 2020 року білоруський режим фактично оголосив війну будь-якій незалежній думці. Соціологія стала однією з найбільш небезпечних професій: у 2022 році було запроваджено жорсткі обмеження, згідно з якими проведення опитувань без спеціальної державної ліцензії може трактуватися як діяльність, що шкодить національним інтересам.

Станом на початок 2026 року в країні не залишилося жодного легального незалежного інституту вивчення громадської думки, а дослідники змушені працювати в екзилі або використовувати складні методи онлайн-моніторингу, щоб пробитися крізь «стіну страху».

Чи справді білоруси підтримують російську агресію, як це намагається малювати кремлівська пропаганда, чи ми маємо справу з масовим примусовим мовчанням? Як «ген війни», виплеканий радянською історією, трансформувався у білорусів у категоричне несприйняття конфлікту? Генадій Коршунов — співзасновник Білоруської соціологічної групи, кандидат соціологічних наук та ексдиректор Інституту соціології НАН Білорусі — розкриває внутрішню кухню білоруського суспільства на четвертому році великої війни у розмові з Валентином Деменком.

— Вітаю вас, пане Генадію. Почнімо з головного: чи справді більшість білорусів наразі виступають проти війни?

— Вітаю. Так, ми можемо впевнено говорити про існування сталого феномену, який ми називаємо «антивоєнним консенсусом». Згідно з результатами наших досліджень ще першої половини лютого 2022 року — тобто до моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну — переважна більшість білорусів не підтримувала потенційну участь Білорусі у воєнних діях. Ця позиція виявилася надзвичайно стійкою протягом усіх чотирьох років.

Проте важливо розуміти умови, в яких ми працюємо. Повноцінні репрезентативні дослідження «в полях» у нинішній Білорусі практично неможливі. Проведення незалежної соціології офіційним Мінськом трактується як «державна зрада» — це стаття 356 Кримінального кодексу, яка передбачає до 7,5 років колонії посиленого режиму. Ми вже маємо реальні прецеденти кримінального переслідування колег за їхню професійну діяльність. Тому сьогодні ми здебільшого спираємося на глибокі якісні дослідження або на опитування міського населення. Враховуючи, що частка містян у Білорусі становить близько 80%, а рівень покриття інтернетом у містах майже стовідсотковий, такі дані дозволяють нам отримувати релевантну та об’єктивну картину настроїв.