Шахрайство в Москві, борги на мільярди та партнери під санкціями: розкрито невідомі факти про власника постачальника ЗСУ Fire Point Дениса Штілермана

Шахрайство в Москві, борги на мільярди та партнери під санкціями: розкрито невідомі факти про власника постачальника ЗСУ Fire Point Дениса Штілермана

Питання про реальний контроль над компанією Fire Point, однією із найбільших постачальників озброєння для Збройних Сил України, знову стало предметом суспільної дискусії.

Підставою для цього стали оприлюднені журналістом Михайлом Ткачем (“Українська правда”) аудіозаписи, що фігурують у матеріалах слідства НАБУ та САП.

Про це повідомляє ЦПК.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Згідно з опублікованими даними, бізнесмен Тімур Міндіч у розмовах із тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим обговорює деталі державних контрактів та операційну діяльність “Fire Point”, використовуючи щодо компанії займенник «наша».

У відповідь на запит журналістів пресслужба Міністерства оборони України зазначила, що комунікація міністра з представниками бізнесу є частиною робочого процесу.

Однак ця позиція не пояснює статусу пана Міндіча у структурі компанії, оскільки юридично він не значиться ні серед її власників, ні серед керівництва.

Офіційна позиція “Fire Point” залишається незмінною: єдиним власником та головним конструктором підприємства є Денис Штілєрман (володіє 97,5% статутного капіталу).

Проте зміст «плівок» вказує на ймовірний вплив Тімура Міндіча на стратегічні рішення, зокрема щодо залучення іноземних інвестицій.

На записах обговорюється потенційна угода з арабським холдингом EDGE щодо продажу частки компанії.

За оцінками, сума транзакції могла становити сотні мільйонів доларів, а умови передбачали так званий «кеш-аут» — виплату значної частини суми безпосередньо власнику.

На початку 2024 року Антимонопольний комітет України заблокував продаж 30% частки “Fire Point” компанії EDGE за $760 млн.

У випадку реалізації угоди формальний власник міг отримати близько $380 млн чистого доходу.

Стрімкий успіх “Fire Point” – перетворення з маловідомого підприємства у 2023 році на стратегічного отримувача мільярдних державних замовлень – ставить питання про професійний бекграунд Дениса Штілєрмана.

Центр Протидії Корупції провів детальну перевірку публічних реєстрів, судових рішень та архівних даних.

Мета нашого дослідження — не оцінка технічних характеристик продукції компанії, а прозорість структури власності підприємства, яке фінансується за рахунок податків громадян.

Під час розслідування ми виявили, що Штілєрман часто маніпулює у своїх інтерв’ю, адже в його біографії є більше цікавих фактів, ніж він озвучує, а саме дані про: 

судові спори щодо російського громадянства;

участь у проєктах у сфері нерухомості на території РФ;

бізнесові зв’язки з особами, дотичними до російського ВПК;

наявність значних кредитних зобов’язань та історія бізнес-активності членів родини в країні-агресорі.

Нижче у цьому тексті та у відео на YouTube-каналі Центру протидії корупції наведено результати аналізу невідомих раніше фактів біографії офіційного власника “Fire Point”.

Справи, що стосуються крадіжок та шахрайства

Денис Штілєрман провів дитинство у Києві.

Після школи, у 90-х, виїхав до Росії вчитися у Московському фізико-технічному інституті.

Там жив під батьковим прізвищем Данілов. 1995 року юного студента 4-го курсу Дениса Данілова затримали на крадіжці у Москві.

Про це є записи у російських внутрішніх міліцейських базах.

2002 року Штілєрмана засудили в росії на 5 років, з іспитовим строком 3 роки, за статтею “Шахрайство”.

За версією російських слідчих, Штілєрман, використовуючи завідомо підробні документи, заволодів грошима ЗАО “ИФК МФР Инвест” на понад 2 мільйони рублів.

Зокрема, 2003 року в росії з’явилася фірма ООО “Дэймос”.

Зараз цієї компанії немає, але є її правонаступниця – ООО “Агрофирма Пирогово”.

Російські суди кажуть, що прихованим бенефіціаром “Агрофирмы Пирогово” є Денис Леонідович Данілов – він же Штілєрман.

2008 року ООО “Дэймос” вивело у приватну власність 1,5 тисячі гектарів землі у Московській області, заплативши за неї лише 2,5% ринкової вартості — одна сотка коштувала 9 рублів.

В доларовому еквіваленті — 32 центи.

Це була настільки гучна історія, що 2009 року путін, на той час прем’єр, давав доручення ФСБ, МВД і Генпрокуратурі “вжити заходів”. 

2012 року Главное слєдствєнноє управлєніє рф по московській області розпочало кримінальне провадження за статтею “Шахрайство” по факту незаконного отримання ООО “Дэймос” (ООО “Агрофирма Пирогово”) права власності на землю у Московській області.

Кількох людей оголосили у розшук, але, врешті, кримінальна справа просто взяла і розпалася.

Видання Ходорковського “Открытые медиа” писало, що частину цієї землі забудували ЖК.

Один із них, “Пироговская ривьера”, пов’язаний із російським бізнесменом Годом Нісановим.

Партнер Нісанова, Ільгам Рагімов — однокурсник Путіна, вони дружать.

Путін і Год Нісанов у Кремлі, 31 липня 2014 року. (Sasha Mordovets/Getty Images)

A. получил $6 млн.

Офшор належить громадянину України Леоніду Данілову.

Офшор принадлежит гражданину Украины Леониду Данилову.

Ще понад 3,6 квадратних кілометрів з господарськими будівлями агрофірми стали заставою для відкриття кредитної лінії в розмірі $20 млн у "М2М Прайвет Банк".

Ещё свыше 3,6 квадратных  километров с хозяйственными строениями агрофирмы стали залогом для открытия кредитной линии в размере $20 млн в «М2М Прайвет Банк».

Цей кредит взяв, імовірно, син Данілова — Денис Леонідович Данілов (також уродженець України)”.

Этот кредит взял, предположительно, сын Данилова — Денис Леонидович Данилов (также уроженец Украины)”.

Батько Штілєрмана у Панама Пейперс

Батько Дениса Штілєрмана Леонід Данілов фігурує у Panama Papers — витоках конфіденційних даних панамської юридичної фірми Моссак Фонсека як власник трьох панамських офшорів.

Зокрема, “Archer Enterprises S.A”.

Цей офшор мав частку 49% в російській компанії ООО “Лесные просторы”, ліквідованій 2019 року (зауважимо, що Денис Штілєрман мав паї в одноіменному російському пайовому інвестфонді).

Другий офшор Леоніда Данілова — “Haycraft Resources Inc” раніше володів кількома іншими російськими компаніями.

Третя офшорка Леоніда Данілова, яка згадується в Panama Papers — “Quarter development corp”.

Сам Штілєрман розповідає про батька в інтерв’ю, що той був ученим, працював у науковому інституті Києва.

Зв’язок із Юрієм Зінкіним, пов’язаним із відмиванням грошей та зв’язками в ФСБ

ООО “Агрофирма Пирогово” Штілєрмана до повномасштабки володіла десятками об’єктів нерухомості у Митищенському районі Московської області.

Це земля, будівлі ферм, зернотоків, і навіть стадіон.

У мережі писали, що у 2008–2009 роках одним із власників ООО “Дэймос”, правонаступницею якого стало ООО “Агрофирма Пирогово” – і, як ЦПК виглядає, можливим партнером Штілєрмана, – був Юрий Юрьевич Зинкин: “Источник, знакомый с семьёй Зинкина, характеризует его как влиятельного человека, который близко общается с сотрудниками ФСБ”.

Юрій Зінкін, фото з мережі

Авто Юрія Зінкіна, припарковане перед головною будівлею ФСБ на Лубянській площі у Москві.

Також інші російські джерела писали, що 2005 року Зінкіна засудили на 7 років за відмивання коштів через латвійський банк ABLV.

Але слідство довело лише розкрадання $18 млн.

2004 року Штілєрман відкрив на росії офіційний бізнес — фірму “Флаундэр“.

Компанія займалася оптовою торгівлею.

Вона досі записана на власника “Fire Point”.

Але з 2014 року вже була неактивною.

У 2025 році “Флаундэр” мали виключати з російського бізнес-реєстру як недіючу.

Але процедуру припинили – “в связи с поступлением заявлений от заинтересованных лиц”.

Далі в Штілєрмана було ще чимало російських компаній.

Ми зупинимося на деяких.

Бізнес із санкційним топ-менеджером російської оборонки

2005-го Штілєрман та його перша дружина Тетяна стали власниками часток 20% і 30% у московському ООО “Системное интегрирование бизнеса”.

Скорочено компанія називалася ООО “СИБ”.

Судячи з даних реєстрів, вона здавала в оренду майно.

Другою половиною бізнесу володів Ярослав Юрійович Карпов.

Розповідь про Карпова буде трохи довга.

Бо це — людина, яка сидить в російській оборонці десятки років. 

Ярослав Карпов

У 2000-х Карпов очолював московський “Научно-исследовательский центр автоматизированных систем” та співволодів приватною часткою цього підприємства.

Центр виготовляє програмне забезпечення, робить інженерні розрахунки та цифрові рішення для проєктування ракетної та авіаційної техніки рф.

2020 року Карпов був першим заступником гендиректора великого російського оборонного підприємства “Высокоточные ракетные комплексы”.

Яке випускає “іскандери”, “точки-У”, “панцирі” та інше російське озброєння.

2023 року Карпов потрапив під українські санкції як член ради директорів російського  АО “Научно-производственная корпорация “Конструкторское бюро машиностроения”.

Там виготовляють торпеди, пускові установки, берегові ракетні комплекси та іншу зброю.

У 2006 році фірму “СИБ” ліквідували.

Але вона мала правонаступника — ЗАО “СИБ”.

Ця компанія досі діє — управляє нерухомим майном, орендує його, — але за документами збиткова.

Акціонерів ЗАО публічно не показує.

Але ми їх знайшли.

Річ у тім, що Штілєрман на росії набрався кредитів, які не повернув.

Через борги офіційний власник “Fire Point” та пов’язані з ним компанії почали банкрутувати.

У грудні 2022 року на відкритих торгах на болотах продавали частку Штілєрмана в ЗАО “СИБ” за приблизно $83 тис.

Її купив Ярослав Карпов — як особа, що має право на першочергове придбання.

Разом зі Штілєрманом банкрутувала і його перша дружина Тетяна.

Тож і її частку продавали на росії з-під молотка.

І в липні 2025 року цю частку теж купив Карпов за $100 тис.

Оскільки право на першочергове придбання акцій з’являється у партнерів, то Штілєрман із топом російської оборонки Карповим був в одній компанії аж до кінця 2022 року.

Тобто, до цього часу Штілєрман був очевидно повʼязаним із функціонером російської оборонки Карповим, який вже через три місяці потрапив під санкції РНБОУ. 

Борги Штілєрмана в росії 1,6 мільярда рублів

Судячи з даних російських реєстрів, щонайменше з 2010 року Денис Штілєрман та пов’язані з ним особи почали накопичувати в росії борги.

Вони укладали договори позики та брали кредити, іноді на мільйони доларів — зокрема, під заставу землі.

Кредитували Штілєрмана всі: фізособи, фірми, банки, навіть топ-менеджмент банків.

Наприклад, ми знайшли документи, що Штілєрман брав кредит для купівлі землі у голови правління російського ПИР-банку Віталія Паскаля.

При цьому, гроші на цей кредит Штілєрману позичав, власне, ПИР-банк.

А вартість нерухомості була дуже завищеною — 200 мільйонів рублів при кадастровій вартості 6 мільйонів. 

Зараз ПИР-банк не працює. 2024 року в Росії одного з його керівників, Андрія Серебряннікова, засудили на 4 роки за розкрадання.

Коли Штілєрман опинився в Україні, його боргів на росії було 1,6 мільярда рублів.

В доларовому еквіваленті це приблизно 18-20 млн, у гривневому — до 800 млн грн.

Право вимоги за цими боргами продавали з торгів, як і майно Штілєрмана.

Коли ми в ЦПК минулого тижня опублікували про це новину, з нас дехто кепкував у коментарях: у чому проблема: кинув русаків — ну і добре.

Тож тут варто уточнити, що просто так із росії з такими боргами не виїжджають.

І тим більше не дають сім’ї боржника спокійно в росії жити аж до 2025 року.

Намагався повернути російське громадянство через суд

2016 року Дениса Штілєрмана на росії позбавили громадянства.

Сам пан Денис  пов’язує це з участю в Майдані, а приводом стала скарга колишньої дружини.

Водночас, ми бачимо, що Штілєрман намагався повернути російське громадянство і дійшов навіть до коституційного суду росії.

Про це йдеться у знайдених нами документах за вересень 2018 року.

Там оскаржувалися рішення попередніх інстанцій.

Тобто, очевидно, що судитися за відновлення російського громадянства Штілєрман почав раніше.

Також 2016 року Денис Данілов змінив прізвище на Штілєрман.

Потрапив у СІЗО за шахрайство, адвокати знімали ролики, апелюючи до слів Путіна

На початку 2018 року Штілєрман потрапив у московське СІЗО “Матросская тишина”.

Про це ми дізналися з відео, одне з яких називається “Следователь против Владимира Путина”.

Відео, зроблені під виглядом журналістських розслідувань, але в них знялися лише адвокати Штілєрмана, без його опонентів.

Тож виглядає так, що ці телешедеври створювали люди, які працювали на офіційного власника “Fire Point”. 

У відео адвокати Данілова-Штілєрмана апелюють до слів путіна.

Суть відео приблизно така: уважаємий Владімір Владімірович Путін сказав боротися з тиском на бізнес, а російські правоохоронці його не почули і посадили в СІЗО Дениса Штілєрмана за підозрою у шахрайстві.

У відео пана Дениса називають ще старим прізвищем — Данілов, і він фігурує як ув’язнений керівник “Агрохолдингу “Истра”.

Хоча офіційно, по документах, пан Денис ніколи не керував і цим підприємством. 

“Істра” управляла понад 50 тис. га землі, птахофабриками і підприємствами з переробки зерна в Підмосков’ї.

Потім збанкрутувала, всередині почалися розборки – судові і фізичні.

У лютому 2019 року російська преса повідомляла, що голова агрохолдингу і офіційний акціонер Дмитро Сілантьєв напав з ножем на офіційного гендиректора Дмитра Козлова, а потім намагався вбити себе.

Сілантьєв таки помер у 2019 році.

Суть кримінальної справи Штілєрмана була така.

Штілєрман чи ті, хто були в реєстрах замість нього, вели бізнес із фірмою Дмитра Єрошка — теж вихідця з Києва. 

Дмитро Єрошок

На росії Єрошок став  впливовим бізнесменом, партнером російської збройної корпорації “Ростех”.

Бізнес Штілєрмана і Єрошка не склався, почався суд щодо банкрутства одного підприємства.

Від цього спору залежало, чи продадуть це підприємство-банкрут на торгах частинами чи цілим.

Штілєрман, вочевидь, був зацікавлений у тому, щоб компанію не дрібнили.

Можливо, планував викупити на торгах і розвивати.

А в Єрошка хотіли все розбити на частини, мабуть, щоб швидше продати.

Суд став на бік Штілєрмана.

Але за заявою опонентів Штілєрмана московські слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею “Шахрайство” щодо банкрутства підприємства, яке мали продавати на торгах.

Штілєрмана посадили в СІЗО.

Він там провів приблизно пів року.

Вийшов теж приблизно влітку 2018 року.

Провадження щодо нього закрили за відсутністю складу злочину.

Після цього, якимось чином, незважаючи на понад мільярдні борги, Штілєрману вдалося виїхати з росії.

Дружина Штілєрмана до 21 лютого 2022 року володіла в москві забудовною фірмою 

Зауважимо, що з боліт нинішній власник “Fire Point” виїхав сам.

Його нова дружина Світлана, з якою він одружився, імовірно, 2016 року, та їхні діти лишилися у Москві — аж до літа 2025-го.

В інтерв’ю пан Денис розповідає, що дружина просто спочатку “не хотіла” виїжджати з  росії.

Дружинa Дениса Штілєрмана Світлана

Втім, у ЦПК є пояснення, чому сім’я Штілєрмана лишилася в рф.

Принаймні до початку 2022 року.

Справа в тому, що з квітня 2018 року до 21 лютого 2022-го друга дружина Штілєрмана Світлана володіла московською девелоперською компанією “Специализированный застройщик Дело” (девелопери не лише будують, а й ведуть проєкт від його ідеї до завершення).

На сайті “Дєла” вказано, що вони створили 1,5 мільйона квадратних метрів житла у різних регіонах Росії, зокрема, Краснодарі, Новоросійську, Омську, Калузькій та Московській областях.

І що у них у партнерах такі фінансові російські гіганти, як “Газпром”, “Альфа-Банк”, “Сбербанк”.

Зараз власник “Fire Point”  розповідає, що розлучений, і що вже колишня дружина з дітьми живуть в іншій країні.

Викладені факти по суті ставлять питання: чи правильно було інвестувати таку величезну кількість грошей платників податків на оборонну промисловість саме в компанію “Fire Point”.

І скільки компаній та технологічних рішень, які на початках були кращими за дрони і ракети “Fire Point”, не отримали державної підтримки і державних контрактів, бо вся енергія Міноборони йшла на цього близького до влади монополіста.

І чи можливо, що за інших умов в Україні вже була б своя справжня балістика, а далекобійні дрони могли бути більш ефективними та дешевими.

Адже якщо Денис Штілєрман, будучи громадянином рф, мав подібні факти у біографії, то чи варто платникам податків в Україні бути впевненими, що, будучи громадянином України, він не вчинить подібним чином із грошами українців. 

Водночас, можливо, що Денис Штілєрман є лише фасадом компанії, реальний контроль за якою здійснює Тімур Міндіч чи хтось інший. 

Так чи інакше – від компанії “Fire Point” тепер залежить наше військо і наша оборона.

Компанія реальна, і важливо, щоб дрони її виробництва продовжували знищувати російські НПЗ та інші стратегічні об’єкти рф. 

Проте важливо, що її будували державним ресурсом, щоб продати і зробити кеш-аут — тобто вивести, легалізувати сотні мільйонів доларів.

І ці гроші формально мав отримати Денис Штілєрман.