Симоненко Петро Миколайович

Лідер забороненої КПУ, колаборант

Багаторічний перший секретар ЦК Компартії України (з 1993 р.) і голова фракції комуністів; народний депутат II–VII скликань (1994–2014), чотири рази балотувався в президенти (друге місце у 1999 р. — 37,8%). Послідовно сповідував проросійські погляди: проти НАТО і ЄС, за вступ до Митного союзу з рф (КПУ ініціювала відповідний «референдум» 2013 р.), заперечував Голодомор як геноцид, воював із декомунізацією. 16 січня 2014 р. голосував за «диктаторські закони».

Утеча до рф і робота на пропаганду

У березні 2022 р., під час окупації Київщини, звернувся до Кремля щодо «евакуації» — за даними СБУ, російський спецназ вивіз його з родиною через блокпости до Білорусі, а звідти до росії. Там став функціонером підконтрольного КПРФ «Союзу компартій — КПРС» на чолі із Зюгановим і розгорнув публічну кампанію на підтримку агресії: на з'їзді на Кубі (2022) легітимізував окупацію українських територій, у Мінську (2023) закликав до продовження війни й навіть до тактичного ядерного удару по Україні.

Підозра, розшук, санкції

11 серпня 2023 р. СБУ оголосила Симоненку підозру у публічних закликах до насильницької зміни конституційного ладу та виправданні збройної агресії рф; він перебуває в розшуку. 19 січня 2025 р. РНБО запровадила проти нього 10-річні санкції та позбавила державних нагород. У 2025 р. СБУ викрила в Черкасах групу екскомуністів, яку він дистанційно координував (писали «листи подяки» Путіну). Вироку поки немає — переховується в рф.