Назад
Й номенклатура летівшего добренька була.
Той хто міг по приходах, прильотах, вистрілах, викупити тип зброї мав право отримати доцента збройних наук.
Ви взагалі вкурсі що колись АГС були, СПГ, ДШК, бехи виїжджали лупили тридцятками, міномети від 60-ки до 120-ки, а Арти скіко було єбать ту люсю, від Гвоздіки до Гіанцитів.
То були часи коли ворожий танк вискочивший з пилу тобі в єбало, було не ноу-хау а нормальна тема. А в тебе для того танка і пісюни, одноразки, гранатки, ікони та матюки.
Ми в штурму піздячили однією великою колоною, цілий батальйон один за одним як курчата піздячили, й поки йшли нуль було втрат, бо на тебе цілив переляканий тіпок у якого яйця трусилися бо ця колона от того до нього дійде та по єбалу дасть, а не піздюк з джойстіком з далекої сейви.
Оце єбашилово було, а не оцей латентно підовський дроновий двіж.
Опис минулих часів звучить як щось далеке, те що було в минулому сторіччі, а по факту два роки прийшло.
Як війна міняється.
Яке буде наступне Ноу хау вже не хочется уявляти.
Хочеться просто, доброго, знести підорам бліндажа з «Сапога» а потім сісти закурити з кофем.
То є мужицький двіж.
Саппорт | Мерч | Донат
Telegram-публікація
