"Політична ціль війни"
Публікація Валерія Пекара у Facebook про відсутність артикульованої політичної цілі війни в Україні та пропозицію деімперіалізації РФ як такої цілі, посилання: https://www.facebook.com/share/p/18jfyASCy8
• Слово "перемога" майже зникло з публічного дискурсу, що виснажує суспільство й позбавляє впевненості у сенсі війни
• Політична ціль війни в Україні не усвідомлена й не оголошена, за словами автора, "ми воюємо, щоб досягти щось, невідомо що"
• Повернення до кордонів 1991 року не може бути політичною ціллю, бо не гарантує завершення війни, а реінтеграція окупованих територій розтягнеться на покоління
• Мир не може бути метою війни: капітуляція також є різновидом миру, покарання воєнних злочинців недосяжне при мирній угоді, а сталий мир потребує визначення умов
• За оцінкою автора, припинення вогню та мирна угода означатимуть прискорену підготовку РФ до наступної фази та послаблення України політичними й когнітивними інструментами, так званий "чеченський сценарій"
• Автор перераховує вісім варіантів політичної цілі з публічного дискурсу і показує, чому кожен з них є неспроможним як кінцева мета
• Політична ціль війни лежить вище рівня стратегії: її визначає політичне керівництво, а військові перетворюють на стратегію, без цілі стратегія летить у порожнечу
• Автор пропонує політичну ціль війни: припинення існування російської імперії, деімперіалізація, деколонізація РФ, розвал імперії та реконструкція постімперського простору
• За словами автора, така ціль відповідає засадничим документам ООН та підтримана резолюціями Європарламенту, ПАРЄ, ПА ОБСЄ
• Наявність чіткої цілі дозволяє виміряти наближення до неї, сформувати стратегію, зібрати ресурси, націлитися на вразливості
• Політична ціль війни для росії чітко визначена: припинення існування незалежної України. Автор нагадує, що ця мета незмінна
• Російська імперія розвалювалася двічі у ХХ сторіччі у 1917 та 1991, автор вважає, що має розвалитися третій раз остаточно