❗️ Кабмін рятує «Волиньвугілля» від боргів. ❓ А хто відповість за роки вугільних схематозів Венгрина? Кабінет Міністр...

❗️ Кабмін рятує «Волиньвугілля» від боргів. ❓ А хто відповість за роки вугільних схематозів Венгрина?

Кабінет Міністрів України пропонує запровадити мораторій на примусове стягнення податкових боргів із п’яти державних підприємств, серед яких ДП «Волиньвугілля» та ДП «Львіввугілля». Відповідний законопроект №16179 передбачає, що обмеження діятимуть протягом воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.

У Міненерго пояснюють ініціативу необхідністю зберегти понад 10 тисяч робочих місць, забезпечити виплату зарплат шахтарям та підтримати роботу стратегічних підприємств.

І тут, здавалося б, усе правильно. Збереження робочих місць, підтримка шахтарів та порятунок державних підприємств - справа потрібна. Особливо під час війни.

АЛЕ! Є одне велике питання: а що робити з тими, хто роками наживався на цих самих державних підприємствах? Хто стоїть за численними вугільними схематозами, через які державні шахти втрачали кошти, накопичували борги та опинялися у критичному фінансовому становищі?

І тут варто згадати про добре відомого у Львівсько-Волинському вугільному басейні Андрія Венгрина - якого практично відкрито журналісти називають «смотрящим» за вугільною галуззю.

Приміром, за даними розслідування антикорупційного центру «Межа»,  Венгрин - колишній радник ексміністра енергетики Володимира Демчишина. Журналісти стверджують, що він роками здійснював неформальний вплив на вугільні потоки, кадрові призначення, збагачення та реалізацію вугілля через мережу пов’язаних осіб і приватних компаній.

Суть описаних схем досить проста: вугілля з державних шахт закуповували приватні посередники, після чого його нібито відправляли на збагачення. За версією журналістів, замість повноцінного збагачення паливо могли змішувати з породою та відходами, збільшуючи обсяги й вартість продукції. Далі таке вугілля продавали теплоелектростанціям, зокрема державному «Центренерго», уже за значно вищими цінами. Прибутки - посередникам, фінансові проблеми та борги - державним підприємствам. Саме таку модель описують журналістські розслідування.

І це далеко не єдина історія. Раніше я неодноразово повідомляв про можливі зловживання на шахті «Надія», де фігурував племінник Венгрина Андрій Петрик. Його та інших посадовців пов’язували з кримінальним провадженням щодо розкрадання вугілля приблизно на 2,4 млн грн. Згодом у повідомленнях про кадрові перестановки на підприємствах знову з’являлися прізвища людей, яких також пов’язують з оточенням Венгрина.

А тепер повернімося до «Волиньвугілля». Ще в червні Міненерго повідомляло про результати аудиту підприємства, під час якого виявили сумнівні операції на десятки мільйонів гривень. Зокрема, обладнання, на яке витратили 10,6 млн грн, продали за 3,3 млн грн, а майже 37 млн грн спрямували на релокацію техніки, яку не використовували у виробництві.

І ось тепер держава намагається фінансово підтримати підприємство, яке опинилося у складному становищі. То, можливо, разом із порятунком державних шахт варто нарешті зайнятися й тими, хто роками фігурує у розслідуваннях про розкрадання державного вугілля та мільйонні оборудки?

Бо виходить дивна ситуація. Коли підприємства накопичують борги, держава шукає механізми їхнього порятунку. А коли журналісти роками називають конкретні прізвища, описують схеми, показують пов’язані компанії та кадрові призначення - суспільство так і не бачить належної відповіді щодо відповідальності організаторів цих можливих зловживань…