Назад
🔈 У травні 2026 року Нацбанк оштрафував мережі терміналів EasyPay та City24 на 135 млн грн кожну. Рішення ухвалили за порушення вимог фінансового моніторингу, зокрема щодо ідентифікації клієнтів, а також через підозру, що ці мережі допомагають легалізовувати потоки готівки сумнівного походження.
Цьому передували комплексні перевірки НБУ, які місцями нагадували невелику спецоперацію із залученням правоохоронних органів та вилученням записів з камер спостереження. "Під час цих перевірок справдилися наші гіпотези, що ці термінали є джерелом чорної готівки в системі", – переказує співрозмовник ЕП у Нацбанку.
Ключова проблема, яку виявив регулятор, – платіжні термінали не проводили достатньої ідентифікації клієнтів. Така можливість передбачена законодавством про фінансовий моніторинг. Зокрема, відповідно до нього, операції на суму до 5 тис. грн підлягають спрощеній перевірці: для їх проведення не потрібно вказувати особисті дані відправника коштів. З серпня 2023 року НБУ посилив контроль за такими транзакціями, додавши вимогу ідентифікації клієнта за номером мобільного телефону.
У регуляторі вважають, що мережі терміналів зловживають спрощеним фінмоном дрібних операцій своїх клієнтів, а в окремих випадках не вимагають їх підтвердження за допомогою мобільного телефону, посилаючись на технічні проблеми зі зв'язком чи з електроенергією.
Ба більше, в НБУ переконані, що за допомогою великої кількості операцій на суму до 5 тис. грн через мережі ПТКС легалізується готівка сумнівного походження. Таких висновків у Нацбанку дійшли, вибірково проаналізувавши пул операцій через низку терміналів самообслуговування за короткий проміжок часу. Що саме виявили під час перевірки?
Надшвидкі розрахунки. Деякі операції із внесення готівки до термінала самообслуговування відбувалися занадто швидко: часу, який минув із моменту початку операції до моменту відправки грошей, фізично було недостатньо для того, аби внести купюри до термінала.
"Роздвоєння особистості". Деякі з операцій могла ініціювати одна людина, яка при цьому перебувала у різних куточках країни. Наприклад, особа, яка ідентифікувалася у ПТКС за допомогою номера телефону, вносила кошти до термінала у Харкові, а через кілька годин – в Ужгороді. Фізично подолати відстань між цими містами за такий короткий проміжок часу неможливо.
Фантомні черги. У деяких випадках для доведення порушень НБУ довелося звертатися до правоохоронних органів, аби за їхнього сприяння вилучити записи з камер відеоспостереження, які стояли у приміщеннях з ПТКС. Ці записи показали суперечності між звітністю та реальністю.
Так, в окремих випадках звітність реєстратора розрахункових операцій (РРО) свідчила про велику кількість транзакцій, які проводилися через термінал протягом короткого проміжку часу.
(Не)отримані гроші. Ще одне зауваження регулятора стосується того, що частина компаній, на чиї рахунки переказувалися значні суми коштів через термінали самообслуговування, не фіксували цих грошових потоків ані у податковій чи фінансовій звітності, ані під час статистичного звітування.
💬 @ABleaks_bot
💕 Долучитись
