Назад
❗️Мене часто запитують: а для чого тобі взагалі організовувати цей Чорноморський форум?
Ось одна з відповідей на це запитання.
Відома американська блогерка Лора Лумер, яка тривалий час симпатизувала росії та повторювала її наративи, змінила свою позицію після того, як її кореспондент побував на Black Sea Security Forum в Одесі.
У своєму подкасті вона прямо сказала, що повелася на російську пропаганду, а її погляди почали змінюватися тоді, коли вони побачили все на власні очі.
До речі, про це на форумі сказав і пастор Дональда Трампа Марк Бернс. Він розповів, що почав підтримувати Україну після того, як побачив, на який кошмар росія перетворила життя наших людей.
Саме тому такі заходи мають значення. Якщо один візит до України здатен змінити погляди впливових блогерів, журналістів чи політиків і допомогти їм побачити правду про цю війну, то заради цього я готовий проводити не один форум, а десятки.
А тепер почитайте, що сказала Лора.
Тепер, коли я бачу, як вони (росіяни) говорять щось на кшталт: «Ми маємо денацифікувати Україну, ми повинні продовжувати нашу жорстоку війну проти України", водночас удаючи з себе якусь православну християнську державу, але при цьому вбиваючи тисячі, сотні тисяч молодих християн в Україні, а ще підтримуючи справжніх неонацистів у США та поширюючи фрагменти їхніх подкастів, я думаю собі: «Вау, нас обдурила російська пропаганда. Я повелася на російську пропаганду».
Тож коли в Loomer Unleashed з'явилася можливість відправити кореспондента до України, щоб він побував на лінії фронту та зустрівся з українськими посадовцями, — а на Одеській безпековій конференції тоді також було багато американських сенаторів, — Ендрю Мур запитав мене, чи схвалю я відрядження кореспондента до України.
Я якийсь час над цим думала. Я вагалася, чи варто це робити, бо думала: «Що люди про мене скажуть?» Я так довго була налаштована проти України, повторювала ці тези, вважаючи, що говорю правильні речі, не усвідомлюючи, наскільки мною як консерваторкою, прихильницею Трампа та громадянкою Америки емоційно маніпулювала пропаганда в інтернеті.
Тому мені було трохи соромно — якщо вже бути до кінця відвертою — відправляти кореспондента за кордон, бо я думала: «Люди почнуть мене атакувати, назвуть лицеміркою, не оцінять цього і не дадуть мені можливості змінити свою думку
