Назад
💁♂️Вже писав раніше про цю проблему, але все більше кейсів зʼявляється
⚖️ І цього тижня The Economist пише про цікаву побічку ШІ: британські трудові трибунали завалені позовами, але частина читачів каже, що проблема не в самому доступі до правосуддя.
У Британії вже 64,000 нерозглянутих трудових справ. Один із листів до видання каже: ШІ-скарги справді створюють «словесну кашу», але головна біда в іншому, справи погано й повільно закривають. Пропонують простіші форми, жорсткіший менеджмент справ, депозитні накази для слабких позовів і ранню медіацію.
Є ще важлива соціальна деталь: трудові спори зазвичай не покриває безоплатна правова допомога. Тобто бідніші працівники й ті, хто не має профспілки, йдуть до ШІ не від хорошого життя, а бо більше немає до кого.
Коротше, це вже не фантазія про роботів-юристів. Це про те, що ШІ може одночасно засмічувати систему й давати слабшим людям шанс хоча б подати нормальну скаргу. І тут державі треба не забороняти, а навчитися фільтрувати.
