Shazam для артилерії. Акустичне полювання на Куп’янському напрямку: як один звук вартує цілої батареї окупантів

Поки російська армія продовжує вірити в силу іржавих «Градів», бійці 33-ї ОМБр перетворили Харківські поля на гігантську студію звукозапису, де кожен трек завершується вибуховим фіналом. Сучасні системи звукометрії — це вже не про ГАЗ-66 і аналогові перешкоди, а про високоточний «Shazam для артилерії». Це історія, яку розповіло видання Frontliner , про людей, які щодня виходять у «сіру зону», грають у «замри» з ворожими дронами та встановлюють датчики, щоб за 40 кілометрів звідти чиясь гаубиця перетворилася на статистику в ранковому зведенні Генштабу.

Військовослужбовці 33-ї окремої механізованої бригади на Купʼянському напрямку використовують сучасні системи звукометричної розвідки. Вони суттєво відрізняються від застарілих радянських систем. Завдяки їм вдається виявляти ворожу артилерію на відстані до 40 кілометрів. Попри постійну загрозу російських FPV-дронів, робота звукометристів щодня допомагає знищувати цілі на фронті.

У полі за кілька кілометрів від позицій Сергій Родінчук та Андрій Полівка, військовослужбовці 33-ї окремої механізованої бригади, прокладають маршрут до місця, де згодом встановлюють звукометричні приймачі. Маршрут продумують наперед: враховують погодні умови, розмитий ґрунт, можливі точки спостереження і загрозу FPV-дронів, які можуть з’явитися будь-якої миті.

Оператор Сергій Родінчук та командир Андрій Полівка, взвод звукометричної розвідки 33-ї ОМБр прокладають маршрут, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Андрій Полівка, командир взводу звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, прямує до звукометричного приймача, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

У визначених точках військові встановлюють антени з акумуляторами та невеликими комп’ютерами, що обробляють сигнал. Усі елементи працюють як єдина мережа, передаючи інформацію на базову станцію. Там програмне забезпечення визначає напрямок пострілу і приблизну відстань до техніки, з якої стріляли. Найдовша відстань, з якої вдалося виявити ворожу артилерію – 40 кілометрів, каже Андрій Полівка.

Андрій Полівка, командир взводу звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Біля одного з приймачів Андрій перевіряє обладнання: стан акумулятора, підключення, чи не змістилася антена. Погодні умови впливають на звук, техніка може давати збої, а іноді обладнання просто падає або зміщується – тоді його доводиться встановлювати заново. Тож такі виходи регулярні, каже Андрій:

« Взимку – щодва дні, а влітку – щопʼять. Це небезпечно. В цьому районі постійно літають FPV-дрони. Протягом цього тижня – щодня» .

Андрій Полівка, командир взводу звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Андрій Полівка, командир взводу звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, перевіряє приймач, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Андрій Полівка, командир взводу звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, біля приймача, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Після перевірки військові швидко залишають точку і повертаються на позиції. У полі вони перебувають без укриття, тож у разі появи дронів доводиться просто перечікувати загрозу.

« Зранку вийшли працювати, підійшли до одного звуковоприймача – над нами два FPV-дрони прилетіли. Але ми швидко забігли в посадку, перечекали. Один покрутився і полетів. Другий – так само », – згадує Сергій.

Оператор Сергій Родінчук та командир Андрій Полівка, взвод звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, повертаються на позицію, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Сергій Родінчук, оператор взводу звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Андрій також зазначає, що загроза навколо не обмежується лише FPV-дронами. Часто військові виходять у поле для виконання задачі без звʼязку, а ворог може з’явитися несподівано:

« Був випадок, коли ворог знайшов нас зненацька, і групу звукометричної розвідки захопили в полон. Деталей не можу розкривати, але це ще раз показує, наскільки наша робота вразлива ».

Оператор Сергій Родінчук та командир Андрій Полівка, взвод звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, повертаються на позицію, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Зібрані дані передають на пункт управління артилерійської розвідки, де їх аналізують і зіставляють з іншими джерелами. Якщо інформація підтверджується, розвідувальні дрони уточнюють ціль, після чого по ній працює артилерія.

« Два дні тому ми виявили ворожу ствольну гармату. Передали координати, і її знищили» , – говорить Сергій.

За словами військових, робота звукометристів значно змінилася за останні роки. Раніше для базування звукової апаратури використовували старі автомобілі, наприклад ГАЗ-66.

« Тоді це було менш точно. Зараз є комп’ютер, і це велика різниця» , – додає Андрій.

Андрій Полівка, командир взводу та Сергій Родінчук, оператор взводу звукометричної розвідки 33-ї ОМБр, Харківська область, Україна, 3 березня 2026 року. Анна Зубенко / Frontliner

Попри ризики, такі виходи залишаються частиною щоденної роботи. Обладнання потребує постійної присутності людей у полі – без цього система не працює. Сергій каже, що для військових це вже звична рутина, де кожен виконує свою задачу:

« Від роботи треба отримувати задоволення. Якщо його немає – значить, щось не так. Для мене це задоволення, розуміння, що кожен зафіксований звук може стати ще одним кроком до знищення ворога ».

Фото: Анна Зубенко