Найнебезпечніше кліматичне явище за 150 років: що може статися з Україною

Світові кліматологи попереджають про можливе настання найпотужнішої “супер”-фази Ель-Ніньйо за останні 150 років уже у 2026–2027 роках. В Україні це може призвести до хвиль спеки, різких погодних аномалій, сильних гроз, смерчів і граду, хоча про гарантовану кліматичну катастрофу наразі не йдеться.

Про це повідомляє Телеграф .

Начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань закликав не піддаватися паніці через гучні заголовки, але визнав, що погодні умови в Україні стають дедалі більш нестабільними.

За словами синоптика, сильніший Ель-Ніньйо не гарантує катастрофу, але значно підвищує ймовірність небезпечних погодних явищ.

“Поширений міф: що сильніший Ель-Ніньйо означає більше кліматичних катастроф. Насправді це не так”, — пояснив Постригань.

Водночас він наголосив, що в Україні вже помітне збільшення кількості аномально спекотних днів. Наприклад, у Черкаській області їхня кількість зросла майже вдвічі — з 11 до 21 за сезон.

Також метеорологи фіксують частіші локальні грози, смерчі та руйнівний град.

Наразі на погодні умови в Україні впливає Каспійський циклон, який утримує вологу та нестійку атмосферу з короткочасними дощами.

У глобальному масштабі ситуація виглядає значно тривожніше. Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) оцінює ймовірність “супер”-Ель-Ніньйо у 65% у період з жовтня 2026-го до лютого 2027 року.

Фахівці пояснюють, що феномен виникає через аномальне прогрівання вод Тихого океану, яке провокує масштабні зміни клімату по всій планеті.

Професор Пол Раунді з Університету Олбані припускає, що новий цикл може стати наймасштабнішим із 1870-х років.

Науковці нагадують, що аналогічний спалах Ель-Ніньйо у 1877–1878 роках спричинив глобальні посухи та голод, від яких загинули десятки мільйонів людей.

Сучасні дослідники також попереджають про ризики для світової економіки — від неврожаїв та стрибка цін на продукти до масштабних пожеж і дефіциту води.

Водночас фахівці підкреслюють: нині людство має значно кращі системи моніторингу та прогнозування кліматичних процесів, ніж півтора століття тому.