Будинки-примари та кредити під фейки: як «Рона» провернула одну з найгучніших афер Івано-Франківська

Скандал навколо Івано-Франківської компанії «Рона» став одним із найгучніших прикладів масштабного кредитного шахрайства в Україні.

За даними, які раніше оприлюднювала нардепка Галина Янченко, серед постраждалих — Hyundai Corporation, «Укрсоцбанк», інші українські банки, місцеві підприємці та мешканці Івано-Франківська. Загальна сума збитків лише банків та Hyundai перевищує 30 млн доларів.

За даними ТСК із захисту прав інвесторів, співпраця Hyundai Corporation із «Роною» почалася ще у 2013 році. Компанія закуповувала у корейців полімерну сировину, а вже у 2015 році накопичила борг близько 5 млн доларів. Попри це, представникам «Рони» вдалося переконати Hyundai надати ще приблизно 3 млн доларів товарного кредиту.

Паралельно власники та представники компанії активно залучали кредити у банках та позики від фізичних осіб. Людей переконували у «успішності бізнесу» та змушували ставати поручителями під заставу власного майна. Згодом багато хто з них втратив нерухомість.

Окремою схемою стало оформлення під заставу неіснуючої нерухомості. За даними слідства, для цього створювалися так звані «об’єкти-двійники» — до реальних адрес просто додавали літери у номер будинку, після чого ці фіктивні об’єкти використовувалися для отримання кредитів.

Більше того, під час перевірок банків шахраї нібито навіть вішали на будинки нові таблички з неіснуючими адресами, щоб створити видимість реального майна. Через пов’язаних оцінювачів оформлювалися фіктивні оцінки на об’єкти, яких фактично не існувало.

У справі фігурують співзасновники «Рони» Роман Семотюк та Роман Литвинець. Прокуратура відкрила близько 20 кримінальних проваджень щодо підробки документів та завдання збитків в особливо великих розмірах. Лише у справі Hyundai Corporation правоохоронці оголосили 19 підозр за 58 епізодами.

Попри те, що справу передали до суду ще у 2017 році, її розгляд фактично роками не рухається. Підготовчі засідання постійно зриваються через неявку фігурантів та їхніх адвокатів.

Єдиним реальним обмеженням для одного з ключових фігурантів, Романа Семотюка, став нічний домашній арешт, який йому обрали лише у 2020 році після публічного розголосу та втручання ТСК.