Мільярди на війні та ліки для армії з потрійною націнкою: як «Фармак» заробляє на державних тендерах

Мільярди на війні та ліки для армії з потрійною націнкою: як «Фармак» заробляє на державних тендерах

В фармацевтичних кулуарах знову розгортається чергова вакханалія — і в епіцентрі опинився виробник ліків Farmak.

Цього разу конфлікт вийшов далеко за межі звичайного патентного спору: проти української компанії виступив фармгігант Bayer, який намагається через суд заблокувати вихід на ринок генериків ривароксабану.

Попри завершення патентного захисту, ставка зроблена на інше — контроль над клінічними даними, без яких реєстрація препаратів фактично стає неможливою.

На кону — не лише один препарат, а правила гри для всього ринку.

Якщо суд стане на бік Bayer, це відкриє шлях до нової форми монополії: коли навіть після завершення патенту оригінатор зберігає контроль через «ексклюзивність даних».

Відтак, ФАРМАК фігурує не лише у цій історії, адже за фасадом «національного фармлідера» простежується системна модель заробітку на державі.

Компанія, яка декларує соціальну відповідальність, на практиці демонструє інше: понад 1,6 млрд грн чистого прибутку за 2024 рік і сотні мільйонів гривень, отриманих саме з державних закупівель, зокрема для потреб армії.

У ситуації війни це вже не просто бізнес — це питання пріоритетів і реальної ролі фармгіганта в економіці країни, де ключові рішення ухвалюються під контролем Філя Жебровська.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Особливе обурення викликає політика ціноутворення.

Попри прямі обмеження з боку держави та публічні зобов’язання знижувати вартість препаратів, «ФАРМАК» фактично ігнорує взяті на себе обіцянки.

Ба більше — на окремих позиціях фіксується системне завищення цін навіть у державних контрактах.

Коли той самий препарат продається військовим дорожче, ніж у роздріб, це вже не ринок — це механізм викачування бюджетних коштів під прикриттям «постачання для фронту».

І все це відбувається за мовчання Павла Кириленка, який очолює Антимонопольний комітет України.

Показовим є тендер березня 2025 року для військової частини А4615, який ФАРМАК виграв без конкуренції на суму понад 5 млн грн.

У межах цього контракту таблетки «Аладин-Фармак» постачалися по 0,96 грн за одиницю при орієнтовній роздрібній ціні близько 0,33 грн, що свідчить про трикратну переплату.

Аналогічно «Аторвакор» закуповувався по 4,39 грн за таблетку, тоді як у відкритому продажі його вартість майже вдвічі нижча.

Навіть крем «Ліпстер» для армії реалізовувався дорожче, ніж у роздрібних аптечних мережах.

Така практика прямо вказує на системне завищення вартості у державних закупівлях.

Паралельно вибудувано жорстку дистрибуційну вертикаль, яка дозволяє контролювати весь ланцюг — від виробництва до аптеки.

Через зв’язку з ТОВ «БАДМ» та СП «Оптіма-Фарм ЛТД» компанія фактично концентрує збут у двох руках, ліквідовуючи будь-яку реальну конкуренцію.

Така модель дає можливість утримувати завищені ціни, маніпулювати доступністю препаратів і формувати «ринок без ринку», де правила встановлює один гравець.

Йдеться про багаторівневу систему, за якою продукція ФАРМАК через країни Європи, Білорусь, Молдову та Туреччину потрапляє на ринок рф і тимчасово окуповані території.

Варіанти різні — від зміни документації до експорту нефасованої продукції з подальшим пакуванням уже на території ворога.

Але результат один: українські ліки опиняються там, де йде війна проти України, а кошти від їх реалізації потенційно наповнюють бюджети країни-агресора.

До слова, за нашими матеріалами щодо діяльності ФАРМАК, правоохоронними органами розпочато низку кримінальних проваджень: зокрема, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000050000027 за ч. 1 ст. 364 КК України; ГУ СБУ у місті Києві та Київській області — № №22025101110001286 за ч. 2 ст. 364 КК України; ГСУ НПУ — № №12024000000000953 за ч. 1 ст. 364 КК України.

Проте навіть наявність такого кримінального шлейфу жодним чином не впливає на функціонування цієї системи: фармвиробник продовжує захоплювати ринок та отримувати прибутки на держзамовленнях, постачаючи військовим частинам – підробки.