Як Грузія звинуватила Україну та «рятувала» від неї російський Воронеж: питань більше, ніж відповідей

Як Грузія звинуватила Україну та «рятувала» від неї російський Воронеж: питань більше, ніж відповідей

Увесь тиждень у Грузії обговорювали вибухівку, яку, як стверджують грузинські спецслужби, відправили з Одеси до Вороніжа. В історії з перехопленням вантажу є нестиковки, проте немає постраждалих і навіть затриманих (поки що). Як немає й відповіді на важливе питання: чи співпрацюють грузинські та російські спецслужби?

У МЗС РФ на це натякають, але не стверджують, тож питання залишається відкритим, пише “ Нова газета. Європа ”.

Детонатори з Одеси

Тиждень у СДБ (Службі держбезпеки Грузії) розпочався з брифінгу та показу відео, на якому співробітники розкладали перед камерою коробочки з проводами. На інших кадрах - вже оперативної зйомки - можна здалеку спостерігати, як деякі чоловіки переміщаються з цими коробками Батумі і Тбілісі.

Згідно з версією слідства, у коробках були бомби. За даними СДБ, у замаскованих під автомобільні акумулятори контейнерах перевозили 14 кг пластикової вибухівки військового призначення С-4. Усього в акумуляторах було шість вибухових пристроїв з детонаторами, а також шість ключів та електронних таймерів, запрограмованих на приведення бомб у дію у певний час.

На брифінгу 5 лютого було оголошено, що небезпечний вантаж переправили з української Одеси через Болгарію до Туреччини, а потім до Грузії, звідки його мали вивезти до Росії. І навіть назвали конкретне місто – Воронеж.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Також пресі пояснили хитромудрий план СДБ: відстеживши бомби, їх вилучили з каркасу акумуляторів і почали спостерігати, як безпечні посилки передавалися з рук в руки.

СДБ стверджує, що у перенесенні українських бомб брали участь 12 осіб: семеро громадян Грузії, троє громадян України та двоє громадян Вірменії.

Поки що ніхто з них не затриманий — за даними СДБ, усі учасники у своїх свідченнях заявили, що не знали про те, що замість акумуляторів планувалося переправити бомби. Дивно, що СДБ цілком задовольнило таке пояснення, хоча відомство має намір порушувати справу за статтею про підготовку терактів. Якщо у цій справі хтось буде затриманий, то йому загрожує ув’язнення на строк до 18 років.

СДБ каже, що пересилання небезпечного вантажу вдалося виявити завдяки тому, що була оперативна інформація, на підставі якої фахівці кілька днів проводили спецоперацію.

На брифінгу відкрито було названо ім’я лише однієї людини: згідно з матеріалами справи, процес перекидання вибухівки організовано громадянином України Андрієм Шарашидзе, уродженцем грузинського міста Батумі. Представник СДБ уточнив, що Шарашидзе 2020 року був кандидатом у депутати на місцевих виборах у Київському районі Одеської області від партії «Слуга народу». "Вказана особа за межами Грузії стежила за переміщенням вибухового пристрою", - сказав офіційний представник відомства.

Окрім проводів і таймерів, у СДБ виявили і головний задум передачі бомб: «Після проведення терактів у Грузії або за її межами в них звинуватили б Грузію, як щодо планування, так і щодо здійснення».

Зрозуміло, що такі звинувачення наслідували б із Росії.

Андрій Шарашідзе. Фото: соцмережі

Питання та нестиковки

Грузинські спецслужби обіцяли розкрити деталі справи «найближчим часом», проте минув майже тиждень, а жодних подробиць так і не було. Натомість у преси та фахівців постало безліч питань.

Наприклад, звідки до СДБ дізналися, що бомби через Грузію відправляв саме представник партії Зеленського, якщо жодна людина з допитаних не знала того, що саме було змонтовано в акумуляторах?

На підставі чого СДБ так упевнено каже, що бомби мали доставити саме до Вороніжа?

Який був сенс везти цей вантаж через три країни, де спецслужби працюють не гірше, ніж у Грузії?

До речі, Андрій Шарашидзе ніколи не був депутатом партії Зеленського. Судячи з соцмереж , він справді балотувався до місцевої Ради чотири роки тому, але безуспішно, тож на «високопоставленого чиновника» явно не тягне. Його активність у соцмережах була присвячена виборчій кампанії, після чого повністю припинилася.

Сам себе Шарашідзе називає уродженцем Одеси, а не Батумі. Місцеві газети писали про нього як бізнесмена, який займається виробництвом сиру. Дивно й те, що й українській пресі поки що так і не вдалося розшукати Шарашидзе та поговорити з людиною, яку у Тбілісі називають «організатором терактів».

І найголовніше питання: чи ця операція спецслужб Грузії не була спланована і проведена спільно з російськими «колегами»?

Підозри опозиції цілком передбачувані: уряд «Грузинської мрії» постійно звинувачують у колабораціонізмі та таємній співпраці з Кремлем.

До того ж СДБ не вперше лякає громадськість — за останні роки було кілька гучних заяв про нібито запобіжні державні перевороти. Однак усі ці заяви закінчувалися нічим, якщо не брати до уваги почуття незручності від того, що як докази підготовки «змов» наводилися «потенційно небезпечні» звалища старих покришок, з яких міг початися «майдан». Або ж у планах щодо повалення уряду підозрювали тренерів та організації зі США та Європи, які проводили у Тбілісі семінари для активістів у сфері культури.

Зрештою, є впертий факт, про який часто люблять нагадувати у грузинській опозиції: після приходу до влади «Грузинської мрії» у 2012 році та до сьогодні СДБ Грузії не виявила жодного російського шпигуна.

У «Грузинській мрії» згадали «другий фронт»

Посольство України в Тбілісі спробувало зам’яти скандал, розповсюдивши заяву, проте було зрозуміло, що цим уже не обійтися.

«Посольство України перевіряє інформацію, оприлюднену на брифінгу СДБ Грузії, з’ясовує всі обставини, зокрема, як стверджується, причетність громадян України до протиправної діяльності, — йшлося у заяві. — Посольство розраховує, що грузинська сторона утримуватиметься від політизації цієї справи.

Вантаж із вибухівкою, виявлений Службою державної безпеки Грузії. Скріншот

Висловлюємо зацікавленість і готовність до конструктивної взаємодії з правоохоронними та іншими компетентними органами Грузії з метою об’єктивного, неупередженого та всебічного з’ясування всіх обставин справи, а також встановлення реальних її організаторів».

Незважаючи на ці заклики, у «Грузинській мрії» з максимально високої трибуни почали звинувачувати Україну в недружній поведінці. Таку позицію висловили багато представників правлячої партії, а підсумок підбив Іраклій Кобахідзе, якого парламент напередодні затвердив як нового прем’єр-міністра Грузії: «Хтось усередині країни і ззовні намагається перетворити Грузію на мету російської агресії, це дуже важке явище, що викликає занепокоєння. Це ще раз підтверджує те, що, в принципі, відкрито говорили українські високопосадовці.

Вони хотіли і, мабуть, і сьогодні хочуть другий фронт у нашій країні. Факти, які виявили СДБ, є черговим підтвердженням цього».

Голова парламентської фракції «Грузинська мрія» Мамука Мдинарадзе також впевнений, що «Грузію намагаються звинуватити в організації терактів у Росії, щоб залучити до війни».

Мдинарадзе був обурений аргументами тих, хто пропонував не розголошувати.

«Країна дуже ризикує, їй загрожувало звинувачення в організації терактів у Росії. Частина вибухових пристроїв залишилась у Грузії, щось планувалося і тут. Грузія мала бути зафіксована як організатор терактів і ми мали мовчати — це вони пропонують?» - поцікавився Мдинарадзе.

Аргументи експертів від опозиції

Тим часом в опозиції доводи влади називають брехнею та спробами залякати громадськість, щоб знову актуалізувати головний аргумент «Мрії», згідно з яким Грузія залишається оазою миру та спокою виключно завдяки мудрості її керівництва.

Генерал у відставці Вахтанг Капанадзе з НВО «Джеокейс» наголошує, що СДБ Грузії вдається до риторики, характерної саме для російських спецслужб, забуваючи про принцип «наш розвідник чи їхній шпигун»:

«Досить непрофесійно звучить, коли СДБ заявляє, що ці предмети були призначені “для терористичних актів”. Дія, здійснена біля країни противника, яке спрямоване проти мирного населення, це диверсійний акт, диверсійна операція чи спеціальна операція. <…> Неправильно та недоречно використовувати термін “теракт”, як це робить Росія, описуючи всі дії України на території РФ».

Вахтанг Капанадзе. Фото: Ensemble Rustavi / Facebook

В інтерв’ю грузинській телекомпанії Formula Капанадзе підкреслив, що поки що про справу відомо небагато і всі міркування — це спекуляції експертів. Він також не виключив, що вибухівку справді могли виявити, але нагадав, що такі питання між дружніми країнами вирішуються без розголосу у пресі.

Також йому, як і багатьом іншим, не зовсім зрозумілі докази про те, що саме Грузію було б звинувачено у «підтримці терактів», адже вантаж пройшов через Румунію, Болгарію та Туреччину. «Що - з Туреччини не запитують, а з Грузії запитали б? Якщо це не зробили без розголосу і не передали дані Україні, тим більше, що ці дії були припинені, то в чому тут сенс?» - запитує Капанадзе.

Декілька років тому представник опозиційної партії «За Грузію», який залишив високу посаду в СДБ, Каха Кемоклідзе бачить у ситуації «деталі, які неможливо пояснити», а також ознака нездорових відносин між Грузією та Україною:

«Припустимо, що українці справді хотіли таємно провезти вибухівку через коридор Румунія – Болгарія – Туреччина – Грузія та ввезти її до РФ для своїх оперативних цілей. Це допустимо, мають свої цілі, вони перебувають у стані активної війни.

Але це суперечить або, як мінімум, містить ризик для нашої держави, тому грузини могли перехопити цю інформацію. Якби стосунки були здоровими, вони надіслали б сигнал Україні: те, що ви робите, не відповідає нашим національним інтересам і створює ризики для безпеки, проте з урахуванням того, що ви воюєте, а ми друзі, ми це не афішуватимемо».

На відміну від деяких інших експертів, Кемоклідзе не зчитує в офіційній заяві СДБ Грузії очікування подяки за запобігання терактам на території РФ.

Тим не менш, він згоден із тим, що «пафос цієї заяви багатозначний: вони зробили приємно і РФ, і ми побачили, що російська пропаганда це підтримала».

«Грузини – молодці», або подяки з Росії

Проурядові спікери у російських ЗМІ справді не скупилися на похвали Грузії, яка «одумалася» і врятувала Воронеж від терактів.

Наприклад, нинішній глава грузинської діаспори в Росії Давид Цецхладзе (який, до речі, справді є уродженцем Батумі, на відміну від одесита Андрія Шарашидзе) раптом нагадав про Кримський міст. У тому, що Грузію мали намір використовувати як «коридор для терактів» у Росії, він не сумнівається.

«На щастя, грузинській стороні вдалося виявити і запобігти кримінальному транзиту — вантажу з вибухівкою, що прямував з Одеси. Що, на жаль, не вдалося 2022 року, коли було здійснено теракт на Кримському мосту вантажівкою, начиненою вибухівкою, яка проїхала через Грузію до Росії», — заявив Цецхладзе.

Буквально місяць тому той же Цецхладзе заявив , що добиватиметься приїзду прем’єр-міністра Грузії до Москви — для зустрічі з діаспорою та налагодження відносин із Кремлем.

Подякував Грузії та першому заступнику голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексію Чепу: «Треба висловити подяку грузинській митній службі, що вони вчасно помітили цю вибухівку. Це абсолютно правильно, відповідно до домовленостей. Це небезпечний вантаж, який міг спрацювати будь-де». Чепа вважає , що грузинські служби спрацювали добре, але ще доведеться перевірити, чому вантаж пропустила влада Румунії, Болгарії та Туреччини.

Російський громадський діяч, ідеолог євразійства Олександр Дугін взагалі наголошує на «прозорливості» грузинів, які «відновлюють свій суверенітет»:

«Грузини молодці! Взагалі їх позиція після початку СВО свідчить про їх розум, витримку та прозорливість. Вони правильно осмислили, чим загрожує політика нестримної запопадливості на Захід (див. Сорос-Саакашвілі) і стали акуратно відновлювати свій суверенітет».

А от аналітичний центр «Катехон» навіть побоюється, що через таку «незалежну позицію» та «адекватність грузинського керівництва» може постраждати засновник партії «Грузинська мрія» мільярдер Бідзіна Іванішвілі.

«Позиція Грузії відкриває можливості для налагодження російсько-грузинських відносин. З іншого боку, саме через незалежну позицію Тбілісі США намагатимуться активно усунути чинну владу країни та особисто Бідзину Іванішвілі, спираючись на мережі прихильників прозахідного вектора розвитку», — наголошується в повідомленні «Катехона».

Підсумок підбила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова.

Для цього вона згадала 90-ті роки і війну в Чечні, коли Москва і Тбілісі сварилися через кількадесят тисяч чеченських біженців, які пішли до Грузії через гірські перевали. Захарова назвала це "розгулом міжнародного тероризму на Північному Кавказі".

«Важливо не забувати, що з нами, з нашими країнами, народами хотіли зробити тоді, у 90-ті, як нас стикали та провокували, — сказала Захарова. — Це не вперше, коли Грузія <…> використовується буквально всіма тими, хто хоче дестабілізувати ситуацію на пострадянському просторі та вдається до терористичних методів».

Нагадаю: тоді, у 90-х, справа дійшла до того, що Росія бомбардувала переходи до Грузії в районі Панкіської ущелини з літаків. Грузія була змушена звернутися за допомогою до міжнародних структур, і ОБСЄ призначило спеціальну місію спостереження, щоб фіксувати ситуацію на кордоні.

Тим часом Марія Захарова стала першим російським чиновником, який відповів на запитання, чи співпрацюють російські та грузинські спецслужби. Ясність вона не внесла, але водночас у її словах не було й сарказму.

"Що стосується наявності російсько-грузинського взаємодії з питань антитерору, то за відповідними коментарями рекомендували б звернутися до компетентних російських відомств", - сказала вона.

У російських силових структурах повідомлення грузинської СДБ поки що ніяк не коментували. Питання залишається відкритим, причому не виключено, що і Москві, і грузинській опозиції хотілося б, щоб це виглядало саме як «взаємодія».

Автор: Ія Барателі

Джерело: "Нова газета Європа"