Східна Європа все більше розчаровується в Західній через недостатню підтримку України, - Bloomberg

Східна Європа все більше розчаровується в Західній через недостатню підтримку України, - Bloomberg

Остання суперечка через нездатність Європейського Союзу вчасно відправити Україні один мільйон артилерійських снарядів стала свідченням глибшого розколу між Західною та Східною Європою.

Про це йдеться в публікації Bloomberg, що ґрунтується на інтерв’ю з європейськими посадовцями, зокрема й на умовах анонімності.

Європейські дипломати, з якими поспілкувалось агентство, вважають: якщо Росія все ж виграє війну в Україні, "Західній Європі цього не пробачать" і їй перестануть довіряти, а весь проєкт європейської інтеграції може опинитися під загрозою.

Одна з причин – категорична позиція кількох західноєвропейських країн щодо пошуку джерел артилерійських снарядів для України. Франція активно наполягає, що відповідні інвестиції мають залишатись тільки в межах ЄС – що вже загальмувало постачання снарядів.

Додатково Кіпр і Греція з геополітичних міркувань виступають проти закупівлі снарядів у Туреччини. Для східноєвропейських держав це свідчить про те, що "Захід, схоже, не розуміє нагальності ситуації", сказав один зі співрозмовників Bloomberg.

Один європейський посадовець заявив, що в разі перемоги РФ його країна більше не купуватиме зброю у Франції, а натомість буде розвивати оборонне партнерство із США, Британією та Україною, бо вони є надійнішими союзниками.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Претензії у східноєвропейських держав є і до Німеччини. Хоча номінально вона – один із найбільших донорів військової та фінансової допомоги Україні, позиція німецької влади щодо постачання далекобійних ракет Taurus викликає роздратування у столицях на схід від Берліна.

Недовіра Східної Європи до Західної проявляється і в пошуку нового генерального секретаря НАТО. Хоча більшість його членів підтримують кандидатуру Марка Рютте, його відсутність комунікації зі східноєвропейськими державами спонукала до висунення президента Румунії Клауса Йоганніса.