Рудний олігарх. Як Костянтин Жеваго незважаючи на санкції і арешти продовжує збагачуватись в Україні

В чому підозрюється олігарх-втікач Костянтин Жеваго?

Як Костянтин Жеваго працював на державу-агресора, поставляючи ліки росіянам

Як олігарх Жеваго продовжує управляти своїми заарештованими активами в Україні

Автопарк Костянтина Жеваго: як олігарх в міжнародному розшуку катається на коштовних суперкарах Європою

Друзі Жеваго: як довірені особи олігарха тримають його мільярдні активи подалі від уваги держави

Український мільярдер, колишній народний депутат, власник гірничо-рудної групи Ferrexpo, а також бенефіціар збанкрутілого банку «Фінанси та Кредит» Костянтин Жеваго ховаючись від українських правоохоронних органів вже шість років живе у Франції, де отримав фактичний захист місцевої юрисдикції.

29 жовтня 2025 року Апеляційний суд Парижа вдруге відмовив Україні в екстрадиції олігарха, не зважаючи на те, що він знаходиться у міжнародному розшуку та є підозрюваним у низці кримінальних проваджень.

В Україні ім’я Костянтина Жаваго асоційоване з політичним лобізмом, впливом на судову владу, сумнівними корпоративними рішеннями та конфліктами навколо контрольних пакетів підприємств. Але справжній масштаб проблеми став очевидним лише останніми роками, коли слідство почало системно збирати докази діяльності Жеваго та його оточення.

12 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський своїм указом № 81/2025 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України про накладання санкцій на Костянтина Жеваго, які передбачають блокування його активів, заборону розпорядження майном, обмеження економічної діяльності та фінансовий моніторинг.

Але на практиці санкції досі не зупинили бізнес-імперію олігарха, яка продовжує працювати через десятки підконтрольних осіб та іноземні структури. Формально щодо Жеваго та його компаній застосовано санкційні, арештні та кримінально-правові інструменти. Проте аналіз матеріалів слідства показує: бізнес-імперія Костянтина Жеваго не демонтована — вона адаптована. Управління активами перенесено до номінальних власників, пов’язаних фізичних та юридичних осіб, а також іноземних компаній, через які обходяться санкційні обмеження.

У червні 2025 року Бюро економічної безпеки арештувало комплекс площею понад 6,7 тисячі квадратних метрів у центрі Києва та 291 млн гривень на рахунках компанії, яку Жеваго контролює через довірених осіб. Детективи встановили, що олігарх організував перереєстрацію майнових прав на підконтрольні юридичні особи, щоб приховати активи від конфіскації та зберегти над ними контроль. Для цього він залучив колишніх топ-менеджерів збанкрутілого банку «Фінанси та Кредит», які виконують роль номіналів.

Попри арешти та міжнародний розшук, Жеваго продовжує вести господарську діяльність в Україні через підставних осіб — держава так і не запровадила дієвий механізм реального вилучення та передачі активів в своє управління.

В чому підозрюється олігарх-втікач Костянтин Жеваго?

Все почалось з великої махінації у банку «Фінанси та Кредит», що належав Жеваго. Саме після того, як 14 червня 2019 року було відкрито кримінальне провадження №62019000000000890 за фактом розтрати понад 113 млн, виведених з банку, Жеваго втік з України, після чого в листопаді того ж року його було оголошено в міжнародний розшук. В червні 2020 року суд прийняв рішення про заочний арешт олігарха.

Слідство інкримінує Жеваго організацію схем із виведення грошей його банку через низку підконтрольних йому компаній, що призвело до багатомільйонних збитків держави після банкрутства банку. Олігарху також закидають маніпуляції із заставами, кредитами та фальсифікаціями фінансової звітності — типова схема для банків олігархічного типу, яка згодом стає тягарем для державного бюджету.

26 жовтня 2022 року в рамках розслідування цієї справи суд ухвалив накласти арешт із забороною відчуження та користування на літак Bombardier BD-700-1A10, власником якого є офшорна компанія Prodeal Limited з Британських Віргінських островів Костянтина Жеваго, а також яхту 2014 року випуску, власником якої є інший офшор Maritime Industry Limited, через який опосередковано судном володіє український олігарх.

Крім того, окремо ухвалами від травня та вересня 2023 року суд наклав арешти на активи, що зареєстровані на підконтрольних олігарху Жеваго осіб. Під арешт потрапили корпоративні права одразу 44 юридичних осіб, права вимог на понад 3,15 млрд грн, 124 обʼєкти нерухомості, а також 99 обʼєктів рухомого майна, серед яких 4 коштовні автомобілі Mercedes-Benz G 500 2022 року випуску.

В 2020 році правоохоронці відкрили ще одне кримінальне провадження щодо Костянтина Жеваго по факту незаконного видобутку залізної руди одним з флагманів його бізнес-імперії — Полтавським горно-збагачувальним комбінатом, через що державі було завдано збитків в розмірі 157,1 млрд грн.

Але найрезонансніша історія сталась в 2023 році, коли олігарх-втікач з-закордону намагався дати хабар голові Верховного суду України Всеволоду Князєву. За версією НАБУ та САП, Жеваго стояв за передачею 2,7 млн доларів хабара Князєву та групі суддів за «потрібне» рішення у корпоративному спорі щодо акцій Полтавського ГЗК. Це було вперше в новітній історії України, коли голову Верховного суду намагався підкупити олігарх. І це, за даними слідства, була не спонтанна корупційна угода, а демонстративна спроба купити найвищу судову інстанцію країни, щоб вирішити власні бізнес-інтереси. Як відомо, Князєва затримали «на гарячому», судова система пережила найбільший корупційний шок в історії, а самого Жеваго ще раз оголосили в міжнародний розшук.

Як Костянтин Жеваго працював на державу-агресора, поставляючи ліки росіянам

Через 20 днів після відкриття кримінального провадження щодо хабара судді Князєву, 29 вересня 2023 року слідчі відкрили ще одне провадження — на цей раз щодо пособництва державі-агресору.

Слідство встановило, що Жеваго через підконтрольну йому фармацевтичну корпорацію «Артеріум» налагодив повноцінну співпрацю з російськими компаніями, фактично працюючи на економіку держави-агресора. Ще 14 жовтня 2016 року, за вказівкою олігарха, в росії було зареєстровано представництво корпорації «Артеріум», яке очолила громадянка України Олена Вірич. Її призначили не випадково — саме Вірич стала ключовою фігурою у створенні російського бізнесу Жеваго.

Через рік, 18 серпня 2017 року, в Москві з’явилося ООО «Арт-Фарм» — компанія, створена для організації контрактного виробництва ліків на території росії. Вірич одночасно обіймала посади генерального директора і московського представництва «Артеріуму», і самого ООО «Арт-Фарм», а також керівні позиції в українських АТ «Київмедпрепарат» та корпорації «Артеріум». Така концентрація посад дозволяла їй координувати всю схему.

Разом з президентом корпорації «Артеріум» Денисом Гарциловим та фінансовим менеджером Аллою Носулич, Вірич налагодила спільну діяльність між українською групою компаній та російськими виробниками — ТОВ «Озон» і АТ «Кировская фармацевтическая фабрика». Мета була конкретною: запустити в росії виробництво лікарських засобів, товарні знаки на які належали українському АТ «Галичфарм».

Йшлося про відомі препарати: «Седавіт», «Тіоцетам», «Уролесан», «Уролесан Нео», «Тіотриазолін» та «L-лізина есцинат». Для організації повноцінного циклу виробництва в росію передали реєстраційні досьє, нормативну документацію, протоколи трансферів, аналітичні методики контролю якості — все, що потрібно для запуску виробництва.

За даними слідства, Жеваго, Гарцилов, Носулич, Вірич та інші учасники схеми достовірно знали: вироблені в росії ліки з українськими товарними знаками продаватимуться, зокрема, державним органам російської федерації. Тобто олігарх фактично постачав продукцію для потреб держави-агресора.

Слідство рахує, що таким чином злочинна організація Жеваго продовжувала завдавати шкоди України у період з жовтня 2022 року по травень 2025 року — вже після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Як олігарх Жеваго продовжує управляти своїми заарештованими активами в Україні

Не дивлячись на кількість кримінальних справ, український олігарх не тільки продовжує залишатись недоторканим, спокійно живучи собі у Франції, він продовжує володіти в Україні майном та активами, що приносять йому прибутки.

В прямій власності Жеваго залишається готель «Ольвія» на березі Дніпра в місті Горішні Плавні Полтавської області.

Не дивлячись на те, що готель сьогодні не працює, він залишається вагомим активом в руках олігарха-втікача. Площа будівлі — приблизно 4,5 — 5,5 тисяч квадратних метрів, орієнтовна ринкова вартість такого об’єкта може становити приблизно 3,3 млн доларів США (приблизно 140 млн грн).

На більшість активів Жеваго в Україні накладені арешти. Але це ніяким чином не зупинило його підприємства — вони продовжують працювати, а керують ними ті самі менеджери олігарха, що продовжують діяти в інтересах Жеваго. Держава по невідомим причинам за всі останні роки не змогла вилучити активи олігарха-втікача та змусити їх працювати в інтересах держави. Бізнес-імперія Костянтина Жеваго продовжує генерувати йому прибутки, не дивлячись ані на арешти, ані на санкції.

Так, Костянтин Жеваго залишається кінцевим бенефіціаром і опосередковано володіє контрольними пакетами у ключових залізорудних та обслуговуючих компаніях його групи Ferrexpo. Власне, найбільший його актив — ПрАТ «Полтавський ГЗК», де Жеваго володіє 49,5% акцій (153,4 млн штук). Так от після арешту підприємства його керівництво змінено не було — директором комбінату залишається Віктор Лотоус, що незмінно керує Полтавським ГМК з 2007 року по сьогоднішній день. Не дивлячись на арешт дохід комбінату лише зростає: якщо в 2023 році він складав 15 млрд грн, то у 2024 році це вже було 23,7 млрд грн.

Лише в лютому 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду передав 49,5% статутного капіталу Полтавського ГЗК в управління Агенції з розшуку та менеджменту активів, задача якого — знайти заарештованому підприємству нового управителя, який би спрямовував прибутки підприємства в державний бюджет.

Але й це не допомогло: конкурс на управителя розпочали лише у жовтні 2025 року, і він досі не завершений. Як результат — майже три роки компанія продовжувала генерувати десятки мільярдів гривень в інтересах Жеваго, а його топ-менеджер Віктор Лотоус — ухилятись від сплати податків, за що також отримав підозру і обвинувальний акт.

За версією слідства, керівник комбінату організував схему штучного заниження вартості залізорудної продукції, яку ГЗК експортував пов’язаним іноземним компаніям у Європі та на Близькому Сході. Маніпуляції з ціноутворенням дозволяли мінімізувати прибуток в Україні та скоротити податкові платежі, через що бюджет недоотримав понад 1,7 млрд грн. Очевидно, що поки олігарх має вплив на свої підприємства, доти він буде з них «вижимати» всі соки до останнього.

Примітно, що сьогодні більшість компаній, що належать Жеваго та продовжують управлятись його менеджментом, працюють з офіційними збитками при тому, що в більшості мають дуже гарні доходи. Наприклад, ТОВ «Феррекспо сервіс», що керується незмінно з 2006 року людиною Жеваго — Ярославою Блонською, за 2023 рік заробило 23,3 млн грн, а в 2024 році дохід склав вже 34,2 млн грн. При цьому що у 2023, що у 2024 році, коли підприємство вже було під арештом, воно демонструвало збитки на рівні 3-4,5 млн грн, хоча всі попередні роки ТОВ звітувало про прибутки.

Чи візьмемо фінансові показники іншого підприємства Жеваго — ТОВ «Юніверсал сервіс груп». Оборот компанії у 2023 році склав 12,1, а у 2024–му — 20,6 млн грн. Але так само, не дивлячись на те, скільки підприємство заробило, кожен рік воно демонструє збитки — від 1,7 млн грн до майже 4 млн грн. Це може свідчити про те, що окрім Полтавського ГЗК ухилянням від сплати податків займаються і інші компанії Жеваго — шляхом виведення прибутку через фіктивні угоди.

значною кількістю нерухомості. Наприклад, Біланівський горно-збагачувальний комбінат володіє майновим комплексом з 234 земельних ділянок та нерухомості, що має доступ до одного з найбільших запасів залізної руди в Україні та у світі з оціночними запасами в 1,7 мільярда тонн руди з вмістом металевого заліза 31%. Це могло би бути успішне підприємство, що приносило б державі значні гроші, так необхідні під час війни, але замість цього його дохід за 2024 рік склав всього 1,3 млн грн при збитках в аж 633,5 млн грн, і держава не приймає жодних рішень щодо передачі цього комбінату АРМА під нове управління.

Або третій комбінат групи Ferrexpo Жеваго — Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат. У його власності та розпорядженні цілих 511 земельних ділянок, які є одним з найбільших запасів залізної руди в Україні та у світі з оціночними запасами в 1,19 млрд тонн руди з вмістом металевого заліза 32%. На відміну від Біланівського ГЗК цей комбінат навіть приносить, хоч відносно невеликі, але прибутки — 1,8 млрд грн в 2023 році та трохи більше 1 млрд грн у 2024-му. Але ці прибутки йдуть не державі, як мало б бути з заарештованим майном, а Костянтину Жеваго, що живе своє краще життя у Франції.

7 вересня 2023 року Печерський районний суд Києва за клопотанням прокурора Офісу Генпрокурора Сергія Харченка наклав арешт на корпоративні права всіх цих компаній із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Але ключовий момент: арешт корпоративних прав не дорівнює зміні управління підприємством. Директори та управлінські команди, сформовані до арештів, залишаються на місцях. Операційні рішення щодо виробництва, контрактів, персоналу, логістики продовжують ухвалюватися тими ж людьми, які афілійовані з Жеваго. Держава чомусь не вводить тимчасову адміністрацію й не перебирає реальний менеджмент цих активів. У результаті юридично арештовані активи продовжують працювати під фактичним контролем тієї ж бізнес-групи.

До цього Жеваго контролює не лише видобуток руди, а й критичні елементи логістичного ланцюга. Під арешт потрапили його частки в компаніях портової та транспортної інфраструктури. ТОВ «ТІС-РУДА» — це операційна компанія найбільшого та найсучаснішого експортного терміналу з перевалки залізної руди. Проєктна потужність — до 7 млн тонн на рік. До повномасштабної війни термінал опрацьовував близько 20% всіх рудних вантажів в Україні.

24,7% акцій ТОВ «ТІС-РУДА» належать особисто Костянтину Жеваго, ще 49,9% — Полтавському ГЗК із його групи Ferrexpo, тобто фактично теж йому. Ці заарештовані у 2024 році частки держава мала б передати АРМА, а та — знайти їм нового управителя, який би спрямовував прибутки компанії в бюджет. Однак, навіть 8 млн доларів і 37 млн грн ТОВ «ТІС-РУДА», що були заарештовані в рамках кримінального провадження по факту схеми АМПУ щодо привласнення 50% корабельного збору в порту «Південний», НАБУ просило передати в АРМА, щоб держава могла ними управляти й отримувати дохід. Але суд відмовив, а паралельно ГУР Міністерства оборони України видало наказ про примусове вилучення цих коштів, що зараз оскаржується в судах. У результаті — активи арештовані, але недоступні для держави. Це чергове підтвердження неефективності механізмів роботи держави з арештованими коштами.

Крім «ТІС-РУДА», під арештом опинилися частки Жеваго ще в п’яти компаніях логістичного ланцюга: ТОВ «Нова-логістика» (25,2%), ТОВ «ДДСГ Інвест» (49,5%), ТОВ «ДДСГ Україна холдінгс» (49,5%), ТОВ «ДДСГ Україна шиппінг» (49,5%) та ТОВ «ДДСГ Україна шиппінг менеджмент» (49,5%). Ці компанії забезпечують перевалку, транспортування та судноплавство для експорту залізорудної продукції та інших вантажів. Але арешт корпоративних прав знову не супроводжується зміною керівництва, заміною підписантів на рахунках чи обмеженням укладання нових контрактів. Тож не дивлячись ні на що логістика продовжує працювати, а грошові потоки — рухатися.

Автопарк Костянтина Жеваго: як олігарх в міжнародному розшуку катається на коштовних суперкарах Європою

Якщо свої підприємства Жеваго вивезти з України і сховати від держави, яка все одно не може нічого з ними вдіяти, не вдалось, то от свою колекцію елітних автомобілів він успішно зберіг від арештів. Попри офіційну відсутність авто у власності Жеваго в Україні, в Європі він, за даними BlackBox OSINT, зареєстрував цілий особистий автопарк рідкісних, а відповідно — дуже дорогих автомобілів.

Найвідоміший та найексклюзивніший автомобіль у колекції — Aston Martin One-77. Випущено всього 77 екземплярів цього суперкара, його вартість — близько 3 млн доларів. Автомобіль має швейцарську реєстрацію і ніколи не стояв на українському обліку.

Не менш рідкісною перлиною колекції є Ferrari SA Aperta, яких випущено лише 80 екземплярів у світі, вартість однієї такої машини сягає від 1 до 1,5 млн доларів. Авто також ніколи не ставало на український облік, і зараз цей суперкар часто з’являється на Ferrari Cavalcade — престижному європейському ралі для власників Ferrari, постійним учасником якого є Костянтин Жеваго.

У 2006 році Жеваго придбав Mercedes SLR McLaren у рідкісному кольорі Crystal Coronadit Grey. Цей автомобіль навіть мав український облік — єдиний з усієї колекції. Востаннє його бачили в 2019 році, після чого його сліди загубилися.

Ще один раритет — Porsche Carrera GT у кольорі Seal Grey. Помічена в 2008 році і, найімовірніше, також вивезена з України. Окрема гордість колекції — Ferrari LaFerrari у кольорі Rosso Monza, один з найдорожчих та найшвидших серійних автомобілів у світі. Костянтин Жеваго неодноразово брав участь на ній у Ferrari Cavalcade, подорожуючи елітними маршрутами Європою, і навіть возив суперкар до ОАЕ.

До автопарку також входять оливковий Rolls-Royce Phantom Drophead Coupe та Aston Martin DB9 Volante — обидва з розряду статусних кабріолетів для мільярдерів. Ну і звісно, G-Class Cabrio — рідкісна відкрита версія культового Mercedes-Benz G-Class, вартість якої сьогодні варіюється від 150 до 400 тисяч євро.

Вся ця колекція вартістю в мільйони доларів продовжує їздити європейськими дорогами, поки в Україні активи олігарха формально перебувають під арештом, а сам він — в міжнародному розшуку. Жеваго демонстративно бере участь у публічних заходах для власників суперкарів, не соромлячись показувати свій розкішний спосіб життя, фінансований, за версією слідства, коштами, виведеними з українського банку та прибутками від підприємств, які досі працюють на нього.

Однак, і це ще не все. Ще два суперкари Костянтин Жеваго у 2021 році зареєстрував в Україні на свою дружину Аліну. Це — Aston Martin Vanguish 2002 року випуску та Ferrari 458 Spider 2012 року випуску.

На родину Костянтина Жеваго в Україні зареєстровані і декілька прибуткових підприємств. Син Іван Жеваго є кінцевим бенефіціаром з часткою у 77,5% ТОВ «Голдберрі», що є операційною структурою телеканалу «Еспресо» (https://static.espreso.tv/uploads/content/announcement_block/struktura-vlasnosti-2024_67470c2704843.pdf), в якому партнером Івана Жеваго виступає дружина народного депутата Миколи Княжицького Лариса. «Голдберрі» сину Жеваго у 2024 році принесло чистого прибутку в 2,8 млн грн при доході компанії в 243 млн грн.

Крім цього Іван Жеваго є кінцевим бенефіціаром у ТОВ «Астра Фінанс», яке є менш успішним — лише 100-130 тисяч грн доходу на рік. Ці фірму, якій належали 100% телеканалу «Еспресо» Жеваго придбав (https://imi.org.ua/news/yatsenyuk-i-druzhyna-avakova-staly-spivvlasnykamy-telekanalu-espreso-i18513) у 2017 році у Арсенія Яценюка і Інни Авакової. Також Іван Жеваго разом з 23-річною сестрою Софією є засновниками благодійної організації «Всеукраїнський Благодійний Фонд Жеваго», дохід якого за 2024 рік склав 9 млн грн.

Софія Жеваго також виступає засновником та бенефіціаром у приватному підприємстві «ДВД-Транс», яка, за даними фінансової звітності, мала стабільні доходи останні роки на рівні 30-35 млн грн. Фактично компанія надає послуги з вантажного перевезення при підконтрольних Жеваго Полтавському та Єристівському ГЗК, що додатково дає можливість вимивати кошти з підприємств для податкової оптимізації та ухилення від сплати податків.

Друзі Жеваго: як довірені особи олігарха тримають його мільярдні активи подалі від уваги держави

Окрім родичів Костянтин Жеваго має ще ряд наближених та довірених осіб, які пов’язані між собою родинними та діловими зв’язками, та через яких олігарх продовжує здійснювати господарську діяльність в Україні. Це — ціле павутиння підконтрольних Жеваго людей, які формально володіють численними активами олігарха, які він сховав за їхніми спинами. Це не просто випадкові особи, а родинні клани, де батьки, діти та двоюрідні брати створюють замкнуті бізнес-групи.

Перша група — це сімейство Калініченків та Березовенків. Головна фігура тут — Сергій Калініченко, який є двоюрідним братом Дмитра та Сергія Березовенків. Саме цій родині довірили управління найбільш прибутковими активами.

У власності Калініченка знаходиться кілька земельних ділянок під Києвом та на Київщині загальною вартістю близько 100 тисяч доларів. Але це дрібниці порівняно з тим, чим він керує. Калініченко — бенефіціар будівельно-монтажної компанії «Феррострой», яка в 2024 році заробила 2,6 млрд гривень і отримала чистий прибуток майже 300 млн. У власності компанії 12 об’єктів нерухомості, 7 земельних ділянок на Полтавщині та одразу 110 транспортних засобів. Серед них — Toyota Highlander, п’ять Toyota Land Cruiser Prado, Lexus LX 570 та Tesla Model X.

Загальні активи «Ферростроя» оцінюються більш ніж у мільярд гривень. Крім того, Калініченко контролює забудовника «Етьєн-Вєст» з 60 об’єктами нерухомості вартістю майже 50 млн гривень.

В свою чергу, Сергій Березовенко-молодший володіє трикімнатною квартирою на вулиці Антоновича в Києві (вартість близько 135 тисяч доларів) та часткою в будинку на вулиці Князя Всеволода Ярославича. Але головне — він бенефіціар будівельної компанії «Основа», у власності якої знаходиться майновий комплекс площею понад 22 тисячі квадратних метрів у Києві. Компанія у 2024 році заробила 29,3 млн гривень, а її активи оцінюються в 181,8 млн. «Основа» веде масштабні будівельні проєкти в столиці України.

Найцікавіша фігура в цьому тріо — Дмитро Березовенко. Формально у нього немає жодної нерухомості у власності, але він контролює компанію «Сучасна комерційна нерухомість», яка займалася скуповуванням спиртозаводів для Жеваго. У власності компанії знаходиться 94 об’єкти нерухомості, включно з 20 земельними ділянками. Активи оцінені в 3,5 мільярда гривень.

І ось тут цікаво: серед активів компанії виявили чотири Mercedes-Benz G 500 2022 року випуску загальною вартістю 827 тисяч доларів. 74 об’єкти цієї компанії заарештували ще в травні 2023 року, але АРМА не управляє жодним із них — вони просто лежать «мертвим вантажем».

Друга родинна група — це подружжя Едуард Шалаєв та Людмила Семікіна разом з їхнім сином Олексієм, який очолює логістичну компанію «Нова-логістика» з групи Жеваго.

77-річний Едуард Шалаєв володіє будинком у Горішніх Плавнях вартістю до 150 тисяч доларів. Але головне — він контролює компанію «Неомінерали» (колишнє ТОВ «Феррекспо») з 15 об’єктами нерухомості та 15 земельними ділянками, активи якої оцінюються в 103,6 млн гривень. Правда, компанія зараз проходить процедуру банкрутства і має проблеми з податками — торік суд підтвердив донарахування понад 12 млн гривень за махінації з пільгами та заниження прибутку. Нічого нового для бізнесу Жеваго.

Крім того, Шалаєв-старший володіє часткою в недобудованому електрометалургійному заводі «Ворскла сталь» (активи 234,3 млн гривень) та футбольному клубі «Ворскла», який у 2024 році заробив 114,7 млн гривень.

45-річний Олексій Шалаєв живе набагато краще за батька. У нього — розкішна квартира на проспекті Володимира Івасюка в Києві площею 129,5 квадратних метрів і вартістю до 320 тисяч доларів, плюс ще дві квартири в Горішніх Плавнях та земельна ділянка в Комсомольську.

Але справжні багатства зосереджені в руках 77-річної Людмили Семікіної. У її власності — 42 земельні ділянки на Запоріжжі загальною площею 182 гектари (вартість до 237 тисяч доларів), будинок в Одеській області та чотири квартири в елітному будинку на вулиці Костельній у Києві. Сумарна вартість цих чотирьох квартир — до 1,8 мільйона доларів США. При цьому Семікіна контролює компанію «Агрібізнес» з активами в мільярд гривень, яка зареєстрована за адресою школи і має всі ознаки фіктивної структури.

Окрема цікава фігура — Оксана Захарова, яка формально не має жодної нерухомості у власності. Але саме вона контролює компанію «Таймкол» з 33 об’єктами нерухомості, включно з 10 земельними ділянками. Ці активи оцінені в 559,8 млн гривень.

«Таймкол» — це та сама компанія, яка в 2022 році за 150 млн гривень купила будівлю в центрі Києва на вулиці Саксаганського, а потім за 17,7 млн скупила Борщівський спиртзавод. Крім того, через цю структуру Жеваго контролює Юрковецький, Довжоцький та Уладівський спиртозаводи.

У травні 2025 року АРМА оголосило про проведення консультацій щодо передачі майна «Таймкола» в управління. Але як і з іншими активами — жодних реальних дій досі не відбулося.

За оцінкою слідства, загальна вартість корпоративних активів, які Жеваго контролює через цих людей, становить близько 300 мільйонів доларів. Ключова функція цього «людського контуру» — забезпечити юридичну подушку безпеки. Формально всі дії здійснюють не підсанкційні особи, а їхні родичі та довірені менеджери. Арешти є, санкції діють, а бізнес продовжує працювати в інтересах олігарха-втікача. Що наштовхує на висновок: або хтось у вертикалі української влади «прикриває» підозрюваного олігарха, або йому просто вдається підкупити необхідних посадових осіб, аби його активи залишались недоторканими та не переходили в управління держави.