Серед інвесторів Telegram виявились компанії, які займалися крадіжкою сировини з окупованого Донбасу

Серед інвесторів Telegram виявились компанії, які займалися крадіжкою сировини з окупованого Донбасу

Багато з них пов’язано з олігархом-утікачем Сергієм Курченком.

Павло Дуров заснував Telegram у 2013 році. За його словами, протягом кількох років він самостійно фінансував проєкт, проте до 2017 року стало зрозуміло, що месенджеру не вистачає коштів для покупки серверів та розвитку. У той час Дуров дійшов думки залучити інвесторів у Telegram через запуск блокчейн-платформи Telegram Open Network (TON) і продаж криптовалют Gram, про що пишуть Важливі історії .

Інвестори Telegram

Дуров зібрав 1,8 мільярда доларів на проєкт TON від різних фондів та приватних осіб з усього світу. Чимало з них так чи інакше було пов’язано з Росією: наприклад, серед інвесторів виявилися структури Романа Абрамовича, ексміністра Михайла Абизова, бізнесмена Саїда Гуцерієва і навіть колишній топменеджер Wirecard Ян Марсалек, який зараз ховається в Росії і багато років співпрацював з ГРУ .

Павло Дуров наголошував, що всі інвестори проходили ретельний відбір: «Дуров міг дозволити собі обирати і зустрічатися тільки з обраними, настільки високим був інтерес до його проєкту», — повідомляв російський Forbes.

Представник Telegram також повідомив «Важливим історіям», що «всі інвестори пройшли детальні процедури KYC/AML (Know Your Customer (KYC) — «знай свого клієнта»; Anti-money laundering — «протидія відмиванню злочинних доходів». — Прим. ред.) у провідних KYC-провайдерів Європи та в європейських банках Telegram. Робота з інвесторами була організована фахівцями фінансового ринку, тоді як команда Telegram займалася технічною розробкою проєкту».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

«Важливі історії» виявили серед цих ретельно відібраних та перевірених інвесторів компанії, які беруть участь у схемах вивезення вугілля та металів із окупованих територій України.

«Гаманець» Януковича під дахом АП

Після того, як у 2014 році Росія де-факто окупувала частину південного сходу України, під її контролем опинилися значні ресурси Донбасу, насамперед вугілля та метали. За можливість вивозити ці ресурси до Росії, а потім продавати за кордон почалася гостра боротьба, насамперед між ставлениками Кремля на окупованих територіях "ДНР" та "ЛНР".

Однією з жертв цього перерозподілу, за твердженням самих сепаратистів, став колишній голова "ДНР" Олександр Захарченко, убитий у 2018 році внаслідок вибуху бомби у кафе у Донецьку. «Вважаю, що без участі людей, пов’язаних із впливовими російськими колами, усунути Захарченка було б неможливо», — стверджував в інтерв’ю «Московському комсомольцю» Ігор Гіркін, який запустив у 2014 році війну в Україні із вторгненням до Слов’янська.

Гіркін вважав, що Захарченка вбили через «комерційні питання та контроль над сірими схемами» вивезення ресурсів з Донбасу. Цю ж версію озвучило прокремлівське видання Baza у 2020 році, коли опублікувало документи «чорної бухгалтерії» Сергія Курченка, який був відомий в Україні як «гаманець» Віктора Януковича, а після своєї втечі до Росії у 2013 році став фактично монополістом у сірих схемах вивезення вугілля та металів з Донбасу.

Судячи з документів, які, як стверджувала Baza, були передані їй людьми, які служили разом із Захарченком, а також силовиками з Росії та "ДНР", «схеми Курченка» працювали досить просто. Завдяки протекції з боку ФСБ та людей з АП, компанії, контрольовані Курченком, купували сировину у донбаських підприємств за низькою ціною, а потім експортували її за кордон, у тому числі до Європейського Союзу. «Важливі історії» підтвердили достовірність інформації про ці зовнішньоекономічні операції за допомогою даних митниці.

Серед великих покупців вугілля та металів, які Курченко вивіз із Донбасу, виявилися компанії з Нідерландів Stiron BV та ME Property Invest. Як вдалося з’ясувати «Важливим історіям», ці компанії взаємопов’язані: ME Property Invest управляла Stiron BV, проте їхня структура власності організована таким чином, що не дозволяє з’ясувати, хто насправді ними володіє.

У 2018 році Stiron BV вклала близько 10 млн. євро в TON — стільки ж, скільки в середньому вкладали інші інвестори в проєкт (наприклад, структура Романа Абрамовича). Судячи з звітності, компанія отримала кошти для цих інвестицій у вигляді цільових позик (гроші могли бути використані тільки на покупку токенів) від трьох інших фірм — двох із Великої Британії та однієї з Чехії.

Ці компанії мають ознаки фіктивності: вони зареєстровані на підставних осіб з України, не мають великих активів, водночас через їхні рахунки проходили мільйони євро. Дві з них уже ліквідовано, зокрема Commercial Standard Systems з Единбурга, яка, за даними Baza, також брала участь у схемах Курченка з вивезення вугілля з Донбасу.

Заборона та поїздки

У 2019 році Комісія з цінних паперів США (SEC) визнала токени Gram цінними паперами та заборонила їх випуск через те, що емітенти не розкрили інформацію про фінансовий стан, бізнес та ризики, як цього вимагає закон. Суд зобов’язав Павла Дурова повернути гроші інвесторам

У той же час, коли у Павла Дурова виникли проблеми з американським регулятором, він почав активно їздити до Росії, незважаючи на те, що раніше кілька разів публічно заявляв, що не відвідує батьківщину через тиск влади. Загалом, за даними «Важливих історій», засновник Telegram понад 50 разів відвідував Росію у період з 2015 до 2021 року.

Відразу після одного з таких візитів до Росії у червні 2020 року Дуров підписав мирову угоду з SEC і погодився повернути інвесторам 1,2 мільярда доларів, а також сплатити штраф майже 20 мільйонів доларів.

"Всі вкладені кошти були повернуті інвесторам відповідно до договорів після того, як Telegram був змушений припинити участь у проєкті TON", - підтвердив "Важливим історіям" представник Telegram.

Коментувати імена конкретних інвесторів, зокрема тих, хто був залучений до схем вивезення ресурсів з окупованих територій України, у Telegram відмовилися.