В ISW пояснили навіщо Шойгу прибув в Іран після візитів у Сирію і КНДР
У вівторок, 17 вересня, секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу відвідав Іран з неанонсованим візитом після недавніх поїздок до Сирії та Північної Кореї. Основною метою Кремля є створення коаліції дружніх країн, яка зможе підсилити оборонно-промислову базу Росії.
Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Вони зазначили, що путінський представник зустрівся з секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Акбаром Ахмадіаном і президентом Ірану Масудом Пезешкіаном. Шойгу передав їм невідоме повідомлення від російського диктатора Володимира Путіна.
Згідно з повідомленням іранського телебачення, Шойгу та Ахмадіан обговорили майбутні двосторонні угоди. Крім того, сторони домовилися, що Іран продовжить підтримувати офіційну політику щодо коридорів і шляхів сполучення з Азербайджаном. Пезешкіан запевнив російського секретаря Радбезу, що уряд країни працюватиме над розширенням співпраці та поглибленням двосторонніх відносин для зменшення впливу західних санкцій.
16 вересня Шойгу також зустрівся з президентом Сирії Башаром Асадом у Дамаску, де обговорювали зміцнення двосторонніх відносин та питання регіональної та міжнародної безпеки.
Аналітики нагадали, що міжнародні поїздки Шойгу відбуваються на фоні нещодавнього постачання Іраном Росії понад 200 балістичних ракет Fateh-360 (СРБМ), військової підтримки з боку Північної Кореї російської війни в Україні та повідомлень про те, що Росія наймає сирійських найманців для участі у війні.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
"Поглиблення співпраці Росії з КНР, Північною Кореєю та Іраном є частиною ширших зусиль Кремля у створенні коаліції дружніх країн, що дозволить зміцнити оборонно-промислову базу Росії і забезпечити стратегічне економічне співробітництво для підтримки її війни в Україні", – переконані аналітики ISW.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "В ISW пояснили навіщо Шойгу прибув в Іран після візитів у Сирію і КНДР". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.