Вето на розпродаж: чому Кличко заблокує чергову приватизацію комунального майна Києва

Столична міськрада ухвалила перший з 2024 року перелік комунальних об’єктів, які підлягають приватизації. До нього увійшло 44 приміщень та будівель загальною площею понад 6,6 тис. кв.м. Втім, схоже, найближчим часом депутатському корпусу доведеться перезатверджувати відповідний проєкт рішення, адже міський голова Києва Віталій Кличко, станом на зараз, не збирається його підписувати. На цьому наполягла депутатка Вікторія Пташник (фракція “Європейська солідарність”), яка незгодна з тим, що Департамент комунальної власності КМДА у сесійній залі “протягнув з голоса” норму про те, що міська влада має оформляти землю лише під окремо стоячими комунальними будівлями і не відводити ділянки під невеликі приміщення в інших будівлях. Це було передбачено Правилами підготовки та прийняття рішень набуття та припинення прав на землю комунальної власності, які Київрада ухвалила у жовтні 2025 року за ініціативи у т.ч. Пташник. Тобто, йдеться про вже звичне коригування міськрадою одних рішень через інші рішення. Крім того, Вікторія Пташник у цілому назвала приватизаційний перелік “дивним”, адже, серед іншого, значну кількість об’єктів до нього було включено вже під час пленарного засідання.

Як стало відомо КВ, під час вчорашнього пленарного засідання столичної міськради депутатський корпус ухвалив проєкт рішення №08/231-373/ПР від 12 травня 2026 року “Про затвердження переліку об’єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київради”.

Суб’єктом його подання виступила комісія Київради з питань власності та регуляторної політики. У сесійній залі за затвердження цього документу проголосували 62 народних обранці. Втім, вже найближчим часом міськраді доведеться “перезатверджувати” цей проєкт рішення, але про все по порядку.

Що передбачено проєктом рішення

Усього до “початкового” проєкту рішення, підготовленого профільною комісією міськради, увійшло 37 об’єктів (насправді їх більше, адже деякі об’єкти складаються з груп приміщень. – КВ ) загальною площею понад 4,2 тис. кв.м. Втім, вже під час пленарного засідання цей перелік було частково відкориговано. Так, за пропозиціями депутатів Київради до цього рішення було включено ще 7 об’єктів загальною площею майже 2,6 тис. кв.м. У свою чергу, заступник директора Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) Юрій Береговий (на колажі ліворуч) запропонував два об’єкти до включення (їхня площа незрозуміла) та ще два об’єкти до виключення (загальною площею близько 120 кв.м.). Таким чином, усього на продаж планується виставити близько 44 приміщень та будівель загальною площею понад 6,6 тис. кв.м., але при цьому навіть даний перелік може бути невичерпним.

Крім того, цим же рішенням міськрада виключила низку приміщень та будівель із попереднього переліку приватизації, який був ухвалений у 2024 році. Йдеться про 3 об’єкти: нежитлові приміщення у Фортечному тупику, 6/8 (площа – 138,3 кв.м.) і на просп. Повітряних Сил, 81 (374,9 кв.м.), а також будівлю «Архіву» на просп. Повітряних Сил, 92 (133,6 кв.м.). Їхнє виключення у проєкті рішення пояснюється необхідністю певного “юридичного регулювання” та приведення зазначеного переліку у відповідність у зв’язку з виявленням обставин, які були невідомі на час затвердження переліку-2024. Про які “регулювання” і обставини йдеться, наразі невідомо. Але, наприклад, раніше були інциденти, коли столична влада “віддавала під приватизацію” об’єкти, які де-юре не знаходяться в комунальній власності.