Поки Україна воює, а держава розпродає залишки спиртових потужностей “Укрспирту”, підприємець із Вінниччини Віталій Марчук, за даними відкритих джерел, встиг “оптимізувати” одразу кілька приватизаційних аукціонів. Неконкурентними діями його структур вже зацікавився Антимонопольний комітет – і відкрив неодне, а два провадження майже одночасно. Що АМКУ закидає компаніям Марчука і чим ще він відомий? Розбирались аналітики СтопКору.
На “антимонопольну” історію, що стосується підприємств з орбіти Віталія Марчука, першим звернув увагу Telegram-канал “Викривач”.
Хто такий Віталій Марчук?
Віталій Іванович Марчук – підприємець, чиє прізвище тісно пов’язане з Гайсином (Вінницька область). Він не новачок у публічному полі: свого часу балотувався до Верховної Ради 8-го скликання від Радикальної партії Ляшка по мажоритарному округу на Вінниччині, а до цього – до Вінницької обласної ради від “Фронту Змін”. Парламентар із нього поки не вийшов, зате бізнесмен – схоже, цілком.
Сьогодні, за даними Opendatabot, Марчук керує й одночасно є бенефіціаром кількох структур: ТОВ “МВІ Етанол” (виробництво спирту, Гайсин), ТОВ “Лужанський спиртовий завод”, ТОВ “Етернал Енерджи”, ТОВ “Форест Вуд”, а також очолює АТ “ФЛАЙТОН” – інвестиційну структуру. Крім того, він є єдиним засновником ТОВ “Бучацький мальтозний завод” (Тернопільська область).
Два підприємства з цього переліку – “Бучацький мальтозний” та “МВІ Етанол” – опинилися в центрі антимонопольних розслідувань.
Паралельно зі спиртовим бізнесом Марчук публічно позиціонує себе як спортивний меценат: за даними тернопільського видання gazeta1.com, він спонсорує один із футбольних клубів Тернопільщини. Імідж благодійника – імовірно, досить зручний спосіб залишатися “своїм” у регіоні, де розташовані його ключові виробничі активи.
Два провадження АМКУ: що зафіксовано публічно
Публічний реєстр Антимонопольного комітету фіксує: 1 серпня 2025 року Південно-Західне міжобласне відділення АМКУ розпочало справу №72/73-25.
Відповідачами виступають ТОВ “Бучацький мальтозний завод” (єдиний власник — Марчук, попереднє найменування — ТОВ “Бучачтрансагробізнес”) та ТОВ “Мишковицький спиртовий завод” (попереднє найменування – ТОВ “Енергобренд”, де “МВІ Етанол” Марчука є одним із засновників).
Підозра стандартна для таких справ: антиконкурентні узгоджені дії зі спотворення результатів аукціону з продажу майна Мишковицького виробництва “Укрспирту”.
Для розуміння масштабу: Мишковицький спиртзавод на Тернопільщині продавався кілька разів. На одному з аукціонів (2021) стартова ціна становила 7,3 млн грн – фінальна підбилася до 23 млн. На більш ранньому аукціоні (березень 2021) об’єкт іншого формату пішов за 181 млн грн при старті 7,3 млн.
“Підприємець з Вінниччини”, який переміг у торгах 2021 року, за словами представника ФДМУ, планував відновлювати завод і нарощувати робочі місця. Чи мав він відношення до орбіти Марчука – поки що не підтверджено публічно, але саме структури Марчука (ТОВ “Мишковицький спиртовий завод” / колишній “Енергобренд”) опинилися у справі АМКУ №72/73-25 разом із “Бучацьким мальтозним заводом”.
Але на цьому не кінець. 5 вересня 2025 року той самий АМКУ відкрив друге провадження – справу №72/81-25 – знову за участю “Бучацького мальтозного заводу”, цього разу у зв’язці з маловідомим ТОВ “АгроБізнесВіп”.
Розпорядженням адміністративної колегії від 05.09.2025 №72/87-рп/к зафіксовано ознаки порушення пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” – тобто антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціонів. Цього разу йдеться про електронний аукціон із продажу цілісного майнового комплексу самого ДП “Бучацький мальтозний завод” – того підприємства, яким Марчук уже фактично керує як 100-відсотковий власник.
Схема наочна: структури, пов’язані з одним бенефіціаром, беруть участь в аукціоні і “перемагають”. Потім АМКУ розбирається, хто кому підморгнув під час торгів.
Чи пов’язані ці дві справи між собою як частина системної схеми? Яка загальна сума угод, і чи перевіряла ФДМУ афілійованість учасників перед торгами? Питання поки відкрите.
“Аномальне фінансове диво” МВІ Етанол
Окремо привертає увагу фінансова динаміка ТОВ “МВІ Етанол”. За даними Opendatabot, обороти компанії зростають геометрично: від скромного 1 млн грн у 2021 році – до 5,5 млн грн у 2025-му. І це на тлі того, що ринок спирту “лихоманить” від податкових перевірок, ліквідації ліцензій та загальної нестабільності воєнного часу.
“Сімейна синергія”: дружина-депутатка та спільний інвестфонд
А далі – про те, що робить цю картину ще цікавішою. Дружина Віталія Марчука, Ірина Марчук, є депутаткою Гайсинської міської ради (Вінницька область) від партії “Слуга народу”.
Вона була обрана в 2021 році як перший номер у списку.
Як особа, уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування, вона зобов’язана щорічно подавати майнову декларацію до реєстру НАЗК. Ці декларації є публічно доступними, але остання з них була подана у 2021 році.
Щорічна декларація за 2020 рік, подана депутаткою Гайсинської міської ради Іриною Анатоліївною Марчук до реєстру НАЗК 30 березня 2021-го, малює портрет сім’ї, де офіційні доходи разюче контрастують із масштабом фінансових операцій.
Сукупний задекларований дохід родини за рік – трохи більше 168 тисяч гривень (зарплата Ірини в ТОВ “Агро Бізнес Віп” – 86,4 тис., зарплата чоловіка в “Етернал Енерджи” – 73,2 тис., плюс соціальні виплати 8,6 тис.).
Натомість у розділі корпоративних прав зафіксовано, що сама депутатка є власницею 49% ТОВ “АгроБізнесВіп” (вартість – понад 38,5 млн грн) і бенефіціаром спиртового заводу, тобто безпосередньо пов’язана зі спиртовою галуззю.
При цьому в спільному розпорядженні подружжя – готівка на загальну суму 450 тис. грн та 120 тис. доларів США, житловий будинок на 222 кв. м у Гайсині, садовий будинок на 298 кв. м у Києві з земельною ділянкою, а також ще три земельні ділянки.
Найбільш показовий – розділ фінансових зобов’язань: на ім’я Ірини Марчук оформлено 32 (!) позики та кредити на загальну суму понад 60 млн грн, переважно від фізичних осіб — Єлінського Євгена, Каліна Костянтина, Калмикова Олександра, а також від іноземців Дружинського Дмитра та Качалова Олександра.
Паралельно у розділі видатків відображено десятки операцій із “надання поворотної фінансової допомоги” на суму понад 26 млн грн, тобто депутатка сама активно кредитувала третіх осіб.
Зауважимо, що Ірина Марчук, як депутатка органу місцевого самоврядування, зобов’язана декларувати не лише власні активи, а й майно членів сім’ї – включно з чоловіком-підприємцем. Це означає, що в її щорічних деклараціях мають бути відображені: корпоративні права у ТОВ “МВІ Етанол”, ТОВ “Бучацький мальтозний завод”, ТОВ “Лужанський спиртовий завод”, ТОВ “Етернал Енерджи”, ТОВ “Форест Вуд”, а також участь чоловіка в АТ “ФЛАЙТОН”.
Проте у декларації за 2020 рік вони вказані лише частково.
Для уточнення обставин, оприлюднених каналом “Викривач”, редакція СтопКору направила письмові інформаційні запити до низки компетентних органів:
Наразі чекаємо на відповіді та продовжуємо стежити за цією темою.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Спиртзаводи, провадження, дружина-депутатка: що приховує ”оптимізатор” Марчук?". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: НАРДЕП 24.