Трійця‑2026: традиції свята, прикмети та заборони, які зберігали українці крізь століття

Одне з 12 найголовніших християнських свят — Трійця, або П'ятидесятниця — приходить на 50-й день після Великодня. В цьому році віряни вшановували Світле Христове Воскресіння 12 квітня, тож Трійцю святкують 31 травня на честь зішестя Святого Духа на апостолів і появі Всевишнього в трьох іпостасях триєдиного Бога — Отця, Сина і Святого Духа. Основні символи Трійці у християн східного обряду — різнотрав’я і зелені гілки дерев — За церковним календарем святкують три дні на Троїцькому тижні (звідси й назва — Трійця), а в народному календарі Зелені свята тривають, починаючи з четверга Зеленого тижня і перші три дні Троїцького тижня, — розповідає Ніна Главацька, етнографиня, старша наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Музею під відкритим небом у Пирогові). — Православні священники на літургії одягають святкові шати зеленого кольору, а католицькі — білого. Основними символами Трійці у християн східного обряду є різнотрав’я і зелені гілки дерев. У Трійці поєдналися традиції і язичництва, і християнства. Фреска «Зішестя Святого Духа на апостолів» у Кирилівському монастирі Києва. Фото с сайту bilyayivka.city Тиждень перед Трійцею називали «Зеленим», а ще «Клечальним» (клечання — зелені гілочки, якими прикрашають житло, щоб не розгубити добробут і щастя) та «Русальним». Клечальна неділя, Трійця, припадає на п'ятдесятий день після Великодня, її ще називають П’ятидесятницею. Як все відбувалося? Зранку святково вдягнені люди прямували до церкви. Дівчата у білих сорочках, намистах, прикрашені стрічками, квітами. Кожна дівчина тримала в руках китицю полину, барвінку чи любистку. Після служби посвячували і робили обхід полів з хоругвами та священиком. «Благослови, Боже, святий хліб, най файно родить», — промовляв священик на Буковині і кадилом відганяв лихі сили. Подекуди на Зелені свята посвячували і криниці: починали зі спільної, а потім у кожному дворі. Домівку перед Трійцею прикрашали зеленню, щоб душі померлих сховались у клечанні і захистили оселю від всього недоброго. Фото з архіву Музею під відкритим небом у Пирогові Дівчата навішували на плодючі дерева зроблені з зелені вінки, щоб і самим мати плідну силу. Після обідні молодь збиралася коло церкви, поруч з якою була закопана жердина, заквітчана гіллям та квітами. Таке прикрашене дерево називали «явір», або «віха». Тут молодь водила хороводи, співала пісні. «Віха» — це і символ світового дерева, і своєрідний аналог представленого у європейських культурах «майського дерева», яке на межі весни і літа заносили з лісу у село, а разом з ним — процвітання і добробут. Домінантними у тлумаченні обряду встановлення «віхи» є декілька функцій: оберегова, поєднання світів; ушанування культу предків; ототожнення із власне рослинною символікою. Обряд встановлення «віхи» має закличний характер: у такий спосіб селяни сподіваються забезпечити хороший врожай. На Трійцю у селі закопували жердину, заквітчану гіллям та квітами. Такий витвір називали «явір», або «віха», і він виступав як символ світового дерева. Біля нього молодь водила хороводи, співала пісні (на фото процес оздоблення «віхи»). Фото з архіву Музею під відкритим небом у Пирогові На Зелені свята зазвичай цвіте жито, і саме тоді люди намагалися накликати врожай і захиститися клечанням від злих сил. З цією метою виконувалися хліборобські обряди, серед яких — водіння «тополі» (Полтавщина, Харківщина), «куща» (Рівненщина) та «верби» (Чернігівщина). Кожний з персонажів дійства — символічне уособлення врожаю. Дівчата гуртом прикрашали найвищу на зріст дівчину — «тополю» — хустками, намистом, стрічками та квітами, зі співами водили її селом і полями. «Тополя» вклонялася зустрічним, зичила доброго врожаю, за що господарі частували дівчат і давали подарунки — «тополі на стрічки». На Поліссі (на Рівненщині) у Зелений тиждень дівчата водили «куста» — дівчину з ніг до голови вбрану зеленими гілками і квітами. Аби вберегти врожай і захистити його від лихих сил, виконувався хліборобський обряд водіння «тополі», коли гуртом прикрашали найвищу дівчину - «тополю» - хустками, намистом, стрічками та квітами і водили її селом та полями. Фото з архіву Музею під відкритим небом у Пирогові Що категорично заборонено робити на Трійцю Як і на інші свята, на Трійцю встановлювали заборони. Категорично не можна прибирання будинку (і взагалі праця — великий гріх), займатися садово-городньою роботою (копати, висаджувати, косити, обрізати або рубати дерева), бо як потривожити землю в день її іменин, то прийдуть біди і негаразди. Треба уникати купання в річках-озерах — за повір'ями, в цей день нечиста сила може забрати людину у водоймах на дно. Не вітається цього дня святкування весіль, але на Троїцькі гуляння можливо сватання. Не годиться на свято гуляти поодинці в лісі або полях, бо нечисть може заплутати дорогу. Погані слова на Трійцю недопустимі, як і сварки, претензії і провокації. Здавна відомі прикмети свята і вірування. Так, якщо піде дощ, то можна розраховувати на щедрий врожай цього року, буде багато грибів, а як цього дня заграє сонечко, то літо буде спекотним та посушливим. Веселка на Трійцю — до щастя в домі. Вважалося, що трави, зібрані на Трійцю, мають цілющу силу: відварами з них можна лікуватися весь рік. А здоров’я і красу можна продовжити, якщо вмитися росою. Жінки та дівчата традиційно зранку збирали її, промовляючи: «Свято Трійці Святої обдаровує красою: блиск в очах і волоссі, червоний відблиск на губах, шкіра оксамитова, а дума моя — світла». Нагадаємо привітання у листівках, віршах та прозі зі Святою Трійцею.