Контроль без перевірок: як податкова змінила правила гри у 2026

Український бізнес більше не живе в очікуванні "виїзної перевірки". Тепер система працює інакше. Жодних попереджень та інспекторів із папками. Ризики тепер вираховуються автоматично, дані аналізуються алгоритмами, а сигнали про "неналежну обачність" – це вже привід для донарахувань або запиту про документи.

Після запуску нового підходу за

постановою № 854 у 2024 році держава офіційно перейшла до управління

податковими комплаєнс-ризиками. Формально – це рух до прозорості та аналітики.

Фактично – нова реальність контролю, у якій будь-яка помилка в звітності, "токсичний"

контрагент або скарга колишнього співробітника можуть запустити перевірку,

навіть якщо ви формально нічого не порушували.

Менше перевірок – не означає менше контролю

Запитання, яке підприємці

ставлять найчастіше: чи справді держава зменшила тиск на бізнес? Частково –

так, але не в тому сенсі, який усі очікували.

Після впровадження експериментального проєкту за постановою № 854 ДПС відійшла

від практики "ловити після факту". Тепер система працює превентивно –

аналізує дані ще до початку перевірки.

Модель комплаєнс-контролю

побудована на чотирьох типах ризиків:

реєстрації – створення фіктивних компаній або

використання підставних осіб ;

звітності – несвоєчасна або некоректна подача

звітів, суттєві розбіжності ;

сплати – затримки чи маніпуляції з оплатами,

несплачені борги ;

декларування – невідповідність між оборотом, прибутком

і податковим навантаженням.

Цей підхід формально зменшив

кількість традиційних перевірок, але посилив контроль . Т епер платники оцінюються у реальному часі.

Дані бізнесу з електронних сервісів постійно звіряються з податковими масивами.

Цифрова держава бачить бізнес наскрізь

На квітень 2025 року понад

5,4 млн користувачів працювали

через Електронний кабінет платника, де функціонує понад 130 сервісів .

Через нього ДПС бачить практично все: фінансовий результат, борги, об’єкти

оподаткування, зупинені податкові накладні, ризиковість контрагентів тощо.

Система СМКОР (система моніторингу податкових

накладних) у реальному часі аналізує мільйони накладних на день. Вона

співставляє дані продавців і покупців, оцінює відповідність господарських

операцій логіці бізнесу, фільтрує незвичні обсяги постачання або підозрілі товари.

У результаті компанія може потрапити до "зони ризику" ще до будь-яких

контактів із податковою – просто через алгоритм, який знайшов невідповідність.

Перевірка через скаргу: робочий механізм

Ще один канал перевірок – скарги від

фізичних осіб .

Для ДПС офіційна письмова скарга споживача чи контрагента є достатньою

підставою для перевірки .

А в трудовій сфері Держпраці під час воєнного стану має право ініціювати позапланові

заходи на основі звернення

працівника про порушення його прав . Але потрібно додати

документ и, які це підтверджують.

Загальної статистики про те,

скільки саме перевірок стартує через скарги, немає, але на практиці цей

механізм цілком дієвий . Для роботодавця він

часто означає раптовий контроль одразу кількох органів – ДПС, Держпраці, іноді

й Пенсійного фонду.

"Токсичний контрагент": найпідступніший

тригер

Ф ахівці з податкових спорів одностайні: ризиковий

контрагент – ось найчастіша

причина перевірок у системі комплаєнсу.

Для податкової сама співпраця з таким партнером уже сигнал сумніву в реальності

угоди, добросовісності платника та правомірності податкової вигоди.

Що може

бути:

зупинення чи блокування податкових

накладних і розрахунків коригування;

втрата податкового кредиту або проблеми з

бюджетним відшкодуванням;

запити на документи, пояснення;

перевірка, донарахування, штрафи.

При цьому платник не

відповідає юридично за помилки контрагента . Але податкова може

стверджувати, що він діяв без належної обачності , якщо не провів елементарну

перевірку партнера і підписав угоду без аналізу.

Підстава для такого підходу – стаття 112

ПКУ : якщо платник мав можливість дотриматися правил, але не зробив

цього, це може бути розцінене як його вина.

Фактично, перевірка "через

контрагента" часто виглядає як ланцюг: блокування ПН - запит документів - підтвердження реальності операцій - темпова перевірка - судовий спір.

Як бізнесу захиститися

У боротьбі з податковим

алгоритмом звичні аргументи "ми реальні" вже не працюють.

Сьогодні захист базується не на словах, а на доказах обачності ,

які можна подати одразу:

перевірені реєстраційні дані партнера,

бенефіціари, ПДВ-статус, судова історія;

документальне підтвердження реальної

поставки товару чи надання послуги;

логіка операції – наявність ресурсів,

складів, працівників, транспорту;

збережені запити, листування, акти та

видаткові документи.

Така доказова база – це страховка в

реальному часі . Якщо виникне спір або автоматичне блокування, її можна

оперативно надати до податкової або суду.

По суті, "обачність" сьогодні – це щоденна звичка, така ж, як платити

рахунки чи звіряти податковий кредит.

Українська податкова система

перейшла з режиму "каральних рейдів" у цифровий

моніторинг поведінки бізнесу .

Дані стали головним доказом , я к

проти, так і на користь платника. І якщо для держави це крок до автоматизації,

то для бізнесу – новий рівень

відповідальності за кожного партнера, кожен чек і кожну звітність.