Битва під Оршею 1514 р. у «Волинському короткому літописі»: Толерантність до католиків і ворожість до московитів

«Волинський короткий літопис» [1] – це умовна назва пам'ятки писемності, що входила до складу літопису, укладеного на початку XVI століття в Супрасльському монастирі на Підляшші. Принагідно варто відзначити, що цей монастир був найавторитетнішою чернечою православною обителлю цього регіону, а також важливим релігійно-культурним осередком.

Вказаний літопис не є суцільним текстом. У ньому виділяються три частини, зазначає видання РІСУ.

Перша має заголовок: «Початок руських князів руського княжіння». Ця частина є справді досить коротким викладом подій на теренах Східної Європи, починаючи від 862 року (закликання варягів) до 1494 року, де йшло повідомленням про одруження великого князя литовського та руського Олександра з княжною Оленою, дочкою московського князя Івана ІІІ [2].

У цій частині розповідається про події, які стосувалися давньої Русі, Великого князівства Литовського і Руського, Московського князівства та інших східноєвропейських держав. Чимало уваги в ній приділено війнам з татарами, постаті князя Вітовта. Схоже, автор цієї частини використовував давньоруські літописи. Однак інформація «Волинського короткого літопису» не завжди співпадала з інформацією «Повісті минулих літ» (Іпатіївського літопису). У першій частині «Волинського короткого літопису» значна увага приділяється не лише князям, «князівській історії», але й священнослужителям, їхнім діянням.

Друга частина майже повністю стосуються Волині, зокрема боротьби з татарами у 1495—1515 рр. Вона завершується повідомленням про взяття Смоленська військами великого князя московського Василія Івановича [3].

Оскільки в цій частині велика увага, як вказувалося, приділялася волинським подіям, звідси й умовна назва наративу – «Волинський короткий літопис».

У цьому літописі згадується місто Володимир на Волині і його єпископ Васіян. Через те набула поширення думка, що друга частина цього наративу, а також частина перша писалася в цьому місті при вказаному єпископі. Справді, під 1487 роком зазначено, що тоді у Володимирі поставлено єпископом Васіана [4]. А під 1492 роком читаємо наступне: «Той-бо єпископ Васіан обновив церкву Пречистої у Володимирі велику, муровану муром, іконами й ризами, на день Введення Пречистої із єпископом луцьким Іоною і з єпископом холмським Симеоном» [5]. Звісно, це не дає права однозначно стверджувати, що саме якийсь книжник при володимирському єпископі Васіані написав «Волинський короткий літопис». Однак ці згадки дають підстави висунути таку гіпотезу.