450 мільйонів під заставу «повітря»: як Василь Астіон вивів держкошти з «Укргазбанку» через фіктивне зерно
Василь Астіон разом із братом Євгеном та кумом Андрієм Смирновим, ексзаступником керівника Офісу Президента, вибудували модель, у якій державні гроші заходять під виглядом агрокредитів і осідають у підконтрольних структурах.
Про це пише ГО "Нон-Стоп Україна".
Тут мова не про врожай чи розвиток бізнесу, а про контроль над рішеннями. У період, коли НБУ очолював Кирило Шевченко, а «Укргазбанк» — Денис Чернишов, проходять рішення про видачу сотень мільйонів гривень таким компаніям. Коли всі ключові ланки контролюються, механізм працює без збоїв. Результат — гроші виходять із державного банку і губляться в мережі афілійованих компаній.
11.04.2022 АБ «Укргазбанк» укладає Генеральний кредитний договір №111/2022/ДнОД-КБ-ГКД із лімітом 450 млн грн. Позичальниками виступають ТОВ «Агрофірма «Схід Агро» та ТОВ «Перемога». Обидві компанії пов’язані між собою та входять у периметр групи Астіона. Попри це, банк погоджує фінансування без належної перевірки ризиків і пов’язаності сторін. Кредит оформлюється як стандартний, але фактично таким не є.
Забезпеченням виступає зерно, яке нібито зберігається на елеваторі ТОВ «Синельникове-Агро». Під це оформлено п’ять договорів застави товару в обороті. На папері — тисячі тонн пшениці та соняшника і десятки мільйонів гривень вартості. Документи виглядають переконливо, створюючи ілюзію ліквідного забезпечення. Але ключове питання — чи існував цей ресурс реально.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
ТОВ «Перемога» передає в заставу 2727,89 тонн пшениці на понад 6,2 млн грн. ТОВ «АПК «Дніпроагро» декларує 8000 тонн соняшника на понад 102 млн грн. «Відродження» — 2042,62 тонн пшениці, «Дніпроагроальянс» — 2035,88 тонн, а «Схід Агро» — 3193,60 тонн. Сукупно це виглядає як достатній обсяг для покриття кредиту. Але лише за умови фактичної наявності зерна.
Є підстави вважати, що це зерно було відсутнє як на момент оформлення застави, так і зараз. Тобто забезпечення могло бути фіктивним, а документи — недостовірними. Жодної належної перевірки елеватора чи інспекції місця зберігання проведено не було. Банк фактично видав сотні мільйонів гривень без реального покриття. І це вже питання не лише до позичальників, а й до посадових осіб банку, які фактично дали Астіону можливість кинути державу на 450 млн.
Усі компанії-заставодавці пов’язані між собою через АТ «ЗНВКІФ «Генезис Капітал», кінцевим бенефіціаром якого є Василь Астіон. Це означає, що позичальники і заставодавці діяли як єдина група. Фактично створено замкнуту систему, де забезпечення формується «всередині» підконтрольних структур. Така модель прямо суперечить вимогам НБУ щодо управління кредитним ризиком.
У результаті 450 млн грн були перераховані на рахунки підконтрольних компаній і далі виведені через афілійовані структури. Кредит не обслуговується, заборгованість не погашається, а відсутність застави унеможливлює повернення коштів. При цьому чинний голова НБУ Андрій Пишний не забезпечив належної реакції: перевірки правомірності видачі кредиту не ініційовано, заходи щодо стягнення заборгованості не вживаються.
Наразі подано інформаційний запит до АБ «Укргазбанк» та контролюючих органів із вимогою надати копії Генерального кредитного договору №111/2022/ДнОД-КБ-ГКД від 11.04.2022 разом з усіма додатковими угодами, повний пакет договорів застави (№313, №314, №315, №316, №317) і звітів про оцінку майна, інформацію про посадових осіб банку, які приймали рішення щодо видачі 450 млн грн, дані про проведення перевірок фактичної наявності зерна на елеваторі ТОВ «Синельникове-Агро», а також відомості щодо фінансово-господарської діяльності позичальників, їх кредитних зобов’язань.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "450 мільйонів під заставу «повітря»: як Василь Астіон вивів держкошти з «Укргазбанку» через фіктивне зерно". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.