Назад
Оригінальна версія

Ексдиректора «Клімат Країни» Олександра Марценюка підозрюють у розкраданні 105 мільйонів та втечі з України

Ексдиректора «Клімат Країни» Олександра Марценюка підозрюють у розкраданні 105 мільйонів та втечі з України

105 мільйонів гривень зникли зі складів «Клімат Країни», а ексдиректор встиг покинути країну.

У Києві ведеться розслідування кримінальної справи, яка може перерости в один із найбільших корпоративних скандалів на ринку кліматичної техніки за останні роки. Головним фігурантом виступає колишній директор ТОВ «ТД Клімат Країни» Олександр Марценюк. За даними слідства, після його звільнення з посади компанія виявила нестачу товару на складах у Києві та Чернівцях на суму понад 105 мільйонів гривень, пише Шептун UA.

Кримінальне провадження №12025100070001173 було відкрито Подільським управлінням поліції у травні 2025 року. Слідчі вважають, що Марценюк налагодив систематичний вивід обладнання через підконтрольні компанії. Основним отримувачем техніки, на думку правоохоронців, стала фірма «Кліматленд Інжиніринг». Товар регулярно відвантажували зі складів, однак оплата на рахунки «ТД Клімат Країни» не надходила.

Зараз документально підтверджено факти виведення майна приблизно на 35 мільйонів гривень. При цьому інвентаризація показала загальну нестачу понад 105 мільйонів. Слідство вважає, що виявлені постачання — лише частина масштабної схеми.

У матеріалах справи згадується ціла мережа компаній і фізосіб-підприємців, через які, на думку правоохоронців, проходили фінансові потоки. Серед них ФОП Сергій Лисак, ФОП Олександр Шишень, ТОВ «ТЕК Вектор», ТОВ «Вектор-Логістик» і ТОВ «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс»». За всіма цими структурами вже отримано банківську інформацію. Власників викликають на допити, однак деякі фігуранти ігнорують повістки. Щодо частини з них готуються рішення про примусовий привід.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Оперативні дії принесли несподівані результати. Наприкінці вересня правоохоронці провели контрольну закупівлю 100 обігрівачів у пов’язаної з Марценюком компанії. Товар доставили зі складу в Обухові. Подальше спостереження привело оперативників до складського комплексу біля аеропорту «Жуляни». Там виявили десятки одиниць техніки Electrolux і Zanussi, які, за даними слідства, раніше зберігалися на складах компанії в Чернівцях. Частину обладнання вже ідентифіковано як майно «ТД Клімат Країни».

Поки слідчі збирали докази, головний фігурант встиг виїхати з України. Зараз готується повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 191 КК України — привласнення та розтрата майна в особливо великих розмірах. Після цього Марценюка планують оголосити в національний, а потім і в міжнародний розшук через Інтерпол. За оцінками правоохоронців, отримання «червоного циркуляра» Інтерполу може зайняти від кількох місяців до року.

Колишні партнери та співробітники компанії вже дають показання. Деякі стверджують, що не знали про схему, але підтверджують важливий факт: вивезенням обладнання займалися люди, призначені особисто Марценюком. Саме вони контролювали відвантаження товару та логістику.

Слідство також готує арешт активів. До переліку майна, на яке планується накласти обмеження, входить і власність «Кліматленд Інжиніринг». Відповідні матеріали вже направлені до суду.

Йдеться не про спір власників і не про господарський конфлікт. Йдеться про схему, в межах якої з компанії системно виводили товарні запаси на десятки мільйонів гривень через підконтрольні фірми, а організатор схеми покинув країну ще до пред’явлення підозри. Для ринку це може стати однією з найгучніших справ про виведення корпоративних активів за останні роки.

Відкрити PDF-доказ новини

Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Ексдиректора «Клімат Країни» Олександра Марценюка підозрюють у розкраданні 105 мільйонів та втечі з України". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.

Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Ексдиректора «Клімат Країни» Олександра Марценюка підозрюють у розкраданні 105 мільйонів та втечі з України". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.

Завантажити Завантажити PDF