Назад
Верховний суд розгляне скаргу ПриватБанку за позовом ексдружини втікача Боголюбова на 17,5 мільйона доларів
Завтра Верховний суд розгляне касаційну скаргу ПриватБанку у справі №201/473/17 за позовом Олени Боголюбової, ексдружини колишнього співвласника банку Геннадія Боголюбова.
У справі, яка триває з 2017 року, нарешті буде поставлено крапку. З урахуванням як значної суми стягнення — 17,5 млн дол. , так і дивних деталей самої справи, вона безумовно заслуговує на увагу не лише суддів. Хоча саме цього дуже хотіла уникнути пані Боголюбова, котра добилася закритого розгляду в попередніх інстанціях, щоб не розкривати «банківську таємницю».
На перший погляд, і розглядати нема чого: під час націоналізації Приватбанку Олена та Геннадій були давно розлучені. Так, на момент націоналізації частка Геннадія Борисовича як власника банку досягала 41,5%, а сам він, очевидно, приклав руку до утворення дірки в його капіталі в 150 млрд грн. Але до чого тут особисті гроші його колишньої, які разом із коштами інших пов’язаних з ексвласниками осіб були залучені до капіталу банку під час процедури bail-in? Без подробиць, справа про їхнє повернення Олені Боголюбовій мала б стовідсотково завершитися на її користь. І щось підказує, що не через «банківську таємницю» нас усіх цих подробиць позбавили.
На щастя, у нас все ж таки є трохи цікавих деталей, що дозволяють поглянути на цю історію під іншим кутом.
Найважливіша з них — критерій, за яким було визначено пов’язаність Олени Боголюбової.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Тут ми маємо щиро подякувати Верховному суду за професійну недбалість. У його ухвалі від 11.04.2021 (о, так, цю справу ВС вже розглядав) необачно уточнюється, що «відповідачі визнали ОСОБА_1 пов’язаною з банком особою згідно з ознакою №529». Що це за ознака така?
Рішення це було ухвалено 13 грудня 2016 року Комісією НБУ з питань визначення пов’язаних із банками осіб та перевірки операцій банків із такими особами. І за тією ж категоризацією НБУ, «ознака №529» визначає особа, «через яку проводиться операція на користь осіб, зазначених у частині першій статті 52 закону, та на яку здійснюють вплив при проведенні такої операції особи, зазначені у цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини».
Тобто йдеться взагалі не про родинні відносини, а про операції на користь пов’язаних з банком осіб (саме їм присвячено частину 1 статті 52 Закону «Про банки та банківську діяльність»). Причиною того, що в результаті гроші Боголюбової опинилися під bail-in, став не статусом колишньої дружини власника, а її фінансовими трансакціями, причому зафіксовані комісією НБУ ще на 13 грудня.
Але й після 13-ї операції пані Боголюбової були не менш цікавими. Ось ухвала вже райсуду Дніпра в іншому позові, розгляд якого необережно не «прикрили» банківською таємницею. У визначенні йдеться про те, що Олена Боголюбова уклала низку договорів про позики під заставу коштів, розміщених на її депозитних рахунках у Приватбанку.
Суми цих «застав» сам на сам збігаються з тими сумами, які Боголюбова намагається зараз стягнути з банку. А саме — 15,5 млн дол., 1,8 млн євро, 30 млн грн. Майже ідентичні вони й основному зобов’язанню щодо цих позик, лише у гривні — 509,6 млн грн. Позикодавець — така собі Тетяна Вострикова, ФОП з Дніпра, яка займається роздрібною торгівлею через Інтернет. Погодьтеся, якщо ти позичаєш 200 грн під заставу в п’ять баксів, тобто ті ж 200 грн, це вже підозріло.
Вочевидь, Боголюбова думала, що й передати гроші під заставу, всі вони не підпадуть під bail-in. Адже підозрілі позики вона вирішила взяти 20 грудня 2016 року через два дні після рішення про націоналізацію банку, де лежали «заставні» гроші, і через день після того, як до банку прийшла тимчасова адміністрація.
Але не лише цим наша «позичальниця» цікава. Порівняно з нею навіть згадане ФОП із Дніпра виглядає суперплатоспроможним, адже з приводу хоч якихось бізнесів Олени Боголюбової немає жодних даних. Ні ФОП, ні ТОВ, навіть якийсь мізерний БО. Цієї жінки немає ні в українських бізнес-реєстрах, ні в закордонних, але на депозитах у неї лежить 17,5 млн дол. Звичайно, до списку «Форбс» з цим не посунешся, але й для «відступних» від колишнього — забагато. Особливо якщо ви не разом понад десять років, загальна дитина давно повнолітня, а зараз уже й статус ексдружини доводиться ділити із ще однією жінкою.
Але в результаті районний суд Дніпра (міста найлояльніших до ФПГ Коломойського — Боголюбова-Боголюбова судів) не визнав згадані «позики» нікчемними. Це аж ніяк не впливає на перебіг поточної справи, але додає нам цікавих деталей про загальний перебіг цієї судової епопеї. За дивним збігом, всі позови Олени Боголюбової опиняються на розгляді у тих самих суддів. Ну, добре, в судовій системі справді кричущий дефіцит кадрів. Але чи чули ви щось про дефіцит адвокатів в Україні? Начебто в асортименті, проте захисники пані Боголюбової та інших осіб, які також оспорюють свою пов’язаність з ексвласниками ПриватБанку, — це також часто одні й ті самі люди. А ще якось підозріло часто усі ці справи виявляються саме в Жовтневому районному суді Дніпра, начебто в місті-мільйоннику ще й лише один район. Такі збіги вже прямо натякають на певні зв’язки всіх з усіма, погодьтеся.
Проте до цього моменту Олена Боголюбова впевнено перемагала у засіданнях, що проходили за зачиненими дверима, надійно прикриті нерозголошенням банківської таємниці. Касаційну скаргу банку Верховний суд взагалі розглядатиме письмово, нікого не викликаючи, нічого не заслуховуючи. Це не виняток, а загальна практика, але, на жаль, ця секретність сильно підіграє саме колишній дружині пана Боголюбова, а не держбанку, з якого хочуть стягнути 17,5 млн дол.
З одного боку, Олена Боголюбова не перша із пов’язаних осіб, які добігли до касації у Верховному суді. До неї з аналогічними претензіями там уже побували екскерівник Покровського ГЗК Володимир Постоловський та його дружина Ольга, обом бажане не вдалося і суд у підсумку прийняв бік банку. Водночас ми маємо приклад братів Суркісів, довга і плідна пов’язаність яких із ФПГ Коломойського — БоголюбоваБоголюбова була буквально очевидною, але суд у результаті вирішив інакше.
Зараз ця суперечка вже не є суто фінансовою. З того часу, як пан Боголюбов перестав бути мовчазною тінню пана Коломойського, офіційно є підсанкційною особою, яка ще й незаконно залишила Україну, рішення на користь його колишньої дружини, яка, нагадаю, вже у статусі колишньої проводила на його користь фінансові операції, — це репутаційна поразка України. Але й суто з фінансової думки йдеться про чималу суму. Її держбанк точно краще використав би з користю для української економіки, а не на підтримку проживання за кордоном, безумовно недешевого, пана Боголюбова та його численних родичів.
