Чи змусять українських чоловіків виїхати з ЄС - МЗС зробило заяву щодо біженців

Україна зацікавлена у поверненні своїх громадян з Євросоюзу, проте виступає за збереження чинного рівня тимчасового захисту для тих, хто перебуває там на законних підставах. За кордоном вимушено перебуває приблизно 8 мільйонів українців - це колосальний виклик для держави. 10 червня речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу виклав офіційну позицію Києва щодо механізму захисту біженців і спростував низку маніпуляцій.

Тихий відповів на запитання журналістів про участь України в підготовці Єврокомісією можливих змін до директиви про тимчасовий захист - зокрема щодо ідеї виключити з неї чоловіків призовного віку. Свою позицію речник виклав від імені Міністерства закордонних справ України .

За його словами, Київ веде переговори з Єврокомісією щодо програм добровільного повернення громадян, але жодним чином не підтримує примусових механізмів для тих, хто законно живе в ЄС.

"Україна, звісно, зацікавлена в добровільному поверненні громадян України. Чоловіків, жінок - різних громадян. Бо звісно, ми розуміємо, що мільйони українців за кордоном. Для нас, як для держави, це - колосальний виклик. Розуміємо також, що питання повернення людей - це, зокрема, і питання створення безпекових умов в Україні", - зазначив він.

Тихий також наголосив: для повернення важлива не лише загальна безпека, а й інфраструктура для сімей . Як приклад він навів Запоріжжя, де будівництво підземних шкіл сприяло поверненню окремих родин.

МЗС спростувало міф про виплати за повернення

Окремо речник відреагував на поширені в медіапросторі чутки про нібито виплати з боку України громадянам за повернення додому. Тихий назвав це вигадкою блогерів та коментаторів, які посилалися на сфабриковані цитати міністра Андрія Сибіги. Він пояснив реальний контекст: раніше у Верховній Раді Сибігу питали про механізми повернення - і той зазначив, що окремі іноземні уряди , зокрема Швейцарії, розглядають можливість власним коштом фінансово стимулювати українців, які вирішать повернутися додому.

"Іноземний уряд зі свого бюджету ті самі кошти може виплатити людині, яка вирішує повернутися в Україну. Таким чином вони, звісно, економлять кошти собі і стимулюють повернення людей до України", - пояснив Тихий.

Тихий підкреслив, що подібні програми вже діють у Швейцарії і можуть з'явитися в інших країнах. Офіційний Київ жодних власних фінансових стимулів для повернення не обіцяв і не анонсував. Щодо тих, хто законно перебуває в ЄС, МЗС зайняло чітку позицію - чинний рівень захисту для них має зберегтися.

Контекст дискусії навколо захисту українців у ЄС

Обговорення відбувається в контексті перегляду директиви про тимчасовий захист для нових заявників. Сама Україна виступила ініціатором жорсткішої позиції - єврокомісар Бруннер підтвердив, що Київ звернувся до ЄС із проханням не надавати захист чоловікам віком від 23 до 60 років. Це принципово змінює контекст дискусії: питання повернення чоловіків з-за кордону стало не тільки вимогою Європи, а й офіційною позицією української сторони.

Йдеться не про примусову депортацію, а про системне звуження умов перебування: скасування безкоштовного житла, зменшення виплат і посилення контролю. Фактично Європа формує середовище, яке має спонукати людей самостійно приймати рішення про повернення. Станом на кінець 2025 року понад 4,3 мільйона українців мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС.

Що відомо про статус українців у ЄС

Питання захисту українських чоловіків за кордоном перебуває в центрі уваги вже кілька тижнів. Низка держав ЄС - зокрема Берлін та Стокгольм - підтримали ідею скасування захисту для чоловіків призовного віку. У березні 2027 року завершується дія директиви про тимчасовий захист ЄС, і вже у 2026-му мільйони українців приймають рішення про своє подальше життя.

Ключовим критерієм для визначення долі конкретної людини стане наявність або відсутність відмітки про перетин державного кордону в паспорті. Про це заявив Василь Воскобойник, голова громадської організації "Офіс міграційної політики". За його словами, ситуація з тими, хто залишив Україну легально, залишається неоднозначною.