Схема на 105 мільйонів гривень: керівника Служби відновлення Закарпаття Максименка підозрюють у масштабній корупції

Схема на 105 мільйонів гривень: керівника Служби відновлення Закарпаття Максименка підозрюють у масштабній корупції

Енергетична корупція на Закарпатті. Начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури Юрій Максименко мав реальні комерційні пропозиції від постачальників, однак, за версією СБУ, свідомо погодив закупівлю будматеріалів підрядником за завищеними цінами. Генеральний прокурор Руслан Кравченко навів показовий приклад: спеціальні бурові інструменти для об’єкта придбали, ймовірно, у п’ять разів дорожче за ринкові ціни.

Слідство стверджує, що у березні 2024 року посадовець підписав акти виконаних робіт за цим аномально завищеним кошторисом. Різницю в 104,9 млн грн учасники ймовірної схеми могли вивести «у тінь» через мережу підконтрольних компаній. У результаті будівництво зірвано, а захисні споруди, які мали убезпечити підстанцію від ударів РФ, залишилися недобудованими.

Виконавцем робіт названо івано-франківське ТОВ «ПБС». Хоча формально компанією володіє Іванна Непик, реальним власником є екснардеп Олександр Шевченко. Вони пов’язані спільним бізнесом і особистими зв’язками. Менеджери, підконтрольні Шевченку, також забезпечують інфраструктуру для курортів «Бистриця» та «Турбат», які фактично є продовженням Буковеля, керованого його другом Ігорем Палицею. На ці проєкти планується виділити з державного бюджету загалом 9 млрд грн, що викликало суспільний резонанс. За останні п’ять років (2021–2025) «ПБС» отримало підрядів на загальну суму 15,8 млрд грн.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Роками компанія спеціалізувалася на будівництві доріг та автострад (КВЕД 42.11), а не на складних бетонних роботах. За даними СБУ, «ПБС» могло не мати відповідної кваліфікації, проте отримало 700 млн грн авансу — понад 13 % від вартості контракту.

Максименко підпорядковувався тодішньому голові Агентства відновлення Мустафі Найєму (звільнений 18 червня 2024 року) та міністру Олександру Кубракову (звільнений 9 травня 2024 року).