Суд змусив правоохоронців відкрити справи на «кадровика» ДУС Сускова та «тютюнового короля» Гельзіна

У Державному управлінні справами, за матеріалами розслідування, посадовець нібито налагодив систему призначення пов’язаних осіб на керівні посади в підвідомчих структурах із подальшим контролем їхньої діяльності.

До вказаної діяльності були залучені посадові особи низки державних підприємств та установ, підпорядкованих Державному управлінню справами, зокрема НПП «ЗАЛІССЯ». Через них здійснювалося погодження кадрових рішень, підготовка та візування документів щодо преміювання, надання відпусток, затвердження штатних розписів та інших управлінських актів, що сприяло концентрації впливу на кадрову політику в системі Державного управління справами.

Солом’янський районний суд міста Києва своєю ухвалою № 760/15484/26 від 29.05.2026 зобов’язав уповноважених осіб Територіального управління БЕБ у Київській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Встановлено, що колишній депутат Донецької обласної ради Гельзін В.Г., залучивши підконтрольних фізичних осіб (зокрема Сітак М.О., Проніна Є.М., Тарасюка О.П., Євремова С.В., Антонова О.Г.), а також низку афілійованих юридичних осіб, у тому числі ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТЮТЮНОВЕ ВИРОБНИЦТВО», перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами державних органів, організував схему незаконного виробництва, збуту та контрабандного переміщення тютюнових виробів, легалізації злочинних доходів, а також ведення господарської діяльності в інтересах суб’єктів, пов’язаних із державою-агресором.

До реалізації вказаної схеми були залучені посадові особи контролюючих, правоохоронних та податкових органів, які, використовуючи службове становище, забезпечували безперешкодну роботу протиправних механізмів, уникнення перевірок, нереагування на виявлені порушення та непритягнення винних осіб до відповідальності.

Встановлено, що підконтрольне учасникам схеми ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТЮТЮНОВЕ ВИРОБНИЦТВО» використовувалося для організації незаконного виробництва необлікованої тютюнової продукції, підроблення марок акцизного податку, реалізації товарів через нелегальні канали збуту, а також формування фіктивного податкового кредиту, який застосовувався для мінімізації податкових зобов’язань та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Вищий антикорупційний суд ухвалою № 991/6841/26 від 28.05.2026 зобов’язав уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.