Можна не стукатися до Польщі в зачинені двері, а обрати іншій "стадіон"

Вважаю, що українська сторона може дещо зробити для зняття загострення у стосунках із поляками. Принаймні від неї залежне.

Наприклад, не стукатися в зачинені двері й не принижуватися. Або, приміром, якщо національну команду України з футболу не хочуть бачити на польському стадіоні, то розглянути як домашній стадіон в іншій країні. Скажімо, міста Вільнюс, Каунас, Таллінн, Стокгольм, Копенгаген, Кишинів.

Зрозуміло, що ідеальний варіант – це конструктивна дискусія. Коли вас хочуть і можуть чути. За допомогою аргументів, архівних документів, всебічного аналізу подій і явищ. Але якщо в дискусії з вами теореми, а тим більше – припущення, подають за аксіоми, то шанси когось у чомусь переконати дорівнюють нулю.

Доказом цього є закон про Інститут національної пам'яті (Ustawa o IPN), який передбачає відповідальність (штраф або ув'язнення до трьох років) за публічне заперечення "злочинів, скоєних українськими націоналістами у 1939–1945 роках". Скажіть, це нікому не нагадує іншу державу?

Джерело: Andriy Magera / Facebook